Облігації російського випуску Telegram на суму $500 мільйонів виявилися замороженими через санкції, накладені Західними країнами. Це свідчить про збереження фінансової залежності месенджера від Росії, попри неодноразові спроби його засновника Павла Дурова віддалитися від Кремля.
За даними Financial Times, компанія протягом останніх років випустила декілька серій облігацій. Зокрема, у травні цього року було випущено папери на суму $1,7 мільярда для рефінансування існуючого боргу. Джерела FT повідомляють, що Telegram викупив більшість облігацій з терміном погашення у 2026 році.
Утім, у зв’язку з санкційними обмеженнями облігації на $500 млн, зареєстровані в російському Центральному депозитарії, заблоковані й зараз не можуть бути вільно обіцяні.
Це є черговим свідченням тісних фінансових зв’язків Telegram із російським капіталом, що створює виклики для своєчасних виплат і викупу боргових зобов’язань.
З замороженням активів Національного розрахункового депозитарію РФ ЄС, США та Велика Британія пов’язують початок російського вторгнення в Україну у 2022 році. Ці обмеження стосуються й західних компаній із російськими власниками облігацій.
Особливо складною ситуація стала для Дурова, який останні роки наполегливо намагався дистанціюватися від російського впливу, посилюючи свої заперечення щодо будь-яких зв’язків із Кремлем і називаючи подібні звинувачення «теоріями змови».
Світло на цю ситуацію проливають також затримки з первинним публічним розміщенням акцій (IPO) Telegram, яке було заморожене через юридичні спори у Франції.
Павло Дуров, уродженець Санкт-Петербурга, часто називається «російським Марком Цукербергом» за заснування у 2007 році найбільшої соціальної мережі країни – «ВКонтакте».
У 2014 році, відмовившись передавати дані українських користувачів російським спецслужбам, він залишив «ВКонтакте», продавши свою частку під тиском організацій, пов’язаних із Кремлем. Тоді ж заснував Telegram, перемістивши згодом штаб-квартиру до Дубая і проголосивши метою платформи захист свободи слова та опір урядовому втручанню.
Дуров, який має громадянство Франції та ОАЕ, у 2024 році став фігурантом офіційного розслідування у Парижі через підозри в недостатній боротьбі з кримінальним контентом, зокрема тим, що стосується насильства над дітьми. Засновник спростовує усі претензії.
Власники облігацій із особливою увагою слідкують за перебігом справи у Франції, адже її результати можуть серйозно вплинути на перспективи проведення IPO, що було відкладене через судові позови.
На відміну від американських конкурентів Meta чи X, Telegram має менше 100 штатних працівників. Компанія почала нарощувати прибутки лише недавно, отримуючи значний дохід від реклами та преміум-підписок серед близько одного мільярда користувачів.
Раніше неопубліковані фінансові звіти, якими ознайомилися журналісти Financial Times, свідчать про стабільне зростання показників. Станом на 30 червня 2025 року, Telegram мав $910 млн у готівці і її еквівалентах, порівняно з $142 млн рік тому.
У перші шість місяців 2025 року доходи зросли більше ніж на 65% – до $870 млн, при цьому доходи від реклами збільшилися на 5% – до $125 млн, а надходження від преміум-підписок зросли на 88% – до $223 млн порівняно з $119 млн за аналогічний період 2024 року, завдяки зростанню кількості платних користувачів.
Компанія повідомила власників облігацій про намір сплатити заморожені борги після завершення термінів погашення, при цьому агент із правочинів і депозитарій прийматимуть рішення щодо можливості надходження платежів російським власникам.
Ще в середині 2023 року в медіа з’явилися повідомлення про зв’язок Telegram з ФСБ Росії. Офіс месенджера у Дубаї тривалий час був порожнім, але Павло Дуров від 2014 року неодноразово відвідував Росію — понад 50 разів.
Під час розслідування у Франції Дуров розповів, що навесні 2025 року голова французької зовнішньої розвідки Ніколя Лернер особисто звертався до нього з проханням заблокувати в Румунії «консервативні голоси», обмежуючи політичні канали проросійського спрямування в Telegram.
Інформацію підготував 8 канал.
