Міжнародний валютний фонд висловлює серйозне занепокоєння бюджетними заходами України на тлі початку переговорів про нову чотирирічну кредитну програму на суму приблизно 8 мільярдів доларів, повідомляють джерела Bloomberg із посиланням на інформацію 8 каналу.
Серед головних вимог МВФ до українського уряду – підвищення тарифів на газ для населення, скасування податкових пільг для фізичних осіб-підприємців, а також девальвація національної валюти. Як стало відомо 8 каналу, особливу тривогу у фонду викликають пільги у сфері переробної промисловості та для самозайнятих, які можуть погіршити й без того складний фінансовий стан країни.
Для зменшення масштабу тіньової економіки, яка перевищує 30% ВВП, МВФ наполягає на скасуванні пільг для ФОПів. За даними Bloomberg, фонд також вимагає поступової відмови від дотицій на газ у межах лібералізації ринку.
Зіткнувшись з фактом руйнування близько 60% внутрішнього видобутку газу через обстріли Росії, Київ звернувся за додатковою фінансовою підтримкою у розмірі 1,9 млрд євро для зимового імпорту енергоносіїв.
МВФ наполягає на швидшій девальвації гривні з метою збільшення доходів у національній валюті, проте представники Нацбанку, як повідомляв минулого місяця 8 канал з посиланням на Bloomberg, побоюються негативної реакції населення до такого кроку.
Ще одним каменем спотикання стала ініціатива безкоштовного залізничного проїзду до 3000 кілометрів у рамках проєкту «УЗ-3000», яку МВФ категорично не підтримує.
У серпні 2023 року фонд наполіг на істотному збільшенні бюджетних фінансових прогнозів для України. Загальна потреба у фінансуванні до кінця 2029 року оцінюється в 65 мільярдів доларів, причому переважна частина коштів буде необхідна в найближчі два роки.
Також МВФ висловив настороженість щодо окремих аспектів податкового законодавства у листі голові парламентського комітету з фінансів Даниїлу Гетманцеву.
Переговорний процес загострюється, адже український бюджет на охорону здоров’я, пенсії та військові потреби значною мірою залежить від міжнародних кредитів та допомоги. Хоча влада розраховувала укласти нову угоду з МВФ до кінця 2023 року, імовірною датою підписання стало січня 2024 року. При цьому фонд очікуватиме дотримання ЄС домовленостей щодо використання заморожених активів центрального банку РФ для підтримки фінансування України. Затримка в цьому питанні може поставити під загрозу кредитування.
За оцінкою The Economist, Україна потребуватиме близько 389 мільярдів доларів зовнішньої підтримки протягом найближчих чотирьох років. Основне навантаження ляже на країни ЄС та Великобританію, яким доведеться суттєво збільшити обсяги допомоги.
Раніше 8 канал інформував про ризики, що виникли у зв’язку з повільними діями Європейського Союзу щодо російських активів. ЄС має першою надати Україні надійні фінансові гарантії, в числі яких можуть бути й заморожені кошти агресора. При цьому кредитування МВФ залишається своєрідним тестом для залучення додаткової підтримки міжнародних партнерів.
Економіст Олег Пендзин в інтерв’ю 8 каналу підкреслив, що без активізації використання російських активів ЄС навряд чи зможе повною мірою задовольнити фінансові потреби України, навіть з урахуванням альтернативних джерел. Наступного року Європі доведеться мобілізувати одразу три різні джерела для підтримки Києва.
Таким чином, переговори між Україною та МВФ набирають обертів на фоні складної економічної ситуації та необхідності значного зовнішнього фінансування, в якій ключову роль відіграють і рішення міжнародних партнерів, і внутрішні реформи.
