Верховна Рада ухвалила новий закон, що вносить певні зміни у функціонування засобів масової інформації. Незважаючи на численні повідомлення у ЗМІ, закон не містить вимог до медіа щодо видалення коментарів користувачів під публікаціями. Про це на брифінгу заявив Ярослав Юрчишин, депутат від "Голосу" та голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова. Відповідаючи на питання про відповідальність медіа за коментарі читачів та новий закон, він пояснив, що наразі існує процедура, що дозволяє позивачеві звертатися до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення або до суду, якщо медіа публікує матеріал, що порушує законодавство про медіа.
Національна рада має право видати рекомендації щодо реакції на такий матеріал. "Якщо це стосується коментарів або немодерованої частини, вона може рекомендувати їх видалення. Це суттєво закриває питання. Якщо матеріал не видаляється, і медіа якось відображає позицію коментатора, далі розпочинається судовий процес, у якому позивач повинен буде довести, що це є позиція медіа", – пояснив депутат.
За словами Юрчишина, часто, якщо виявляється маніпулятивний матеріал, поважне медіа зазвичай йде на виключення такого контенту. "Ми, на запит регіональних медіа, розширили підстави для скасування матеріалів за рішенням суду. Якщо слідчий, після сплати позивачем судового збору, надає факти, які підтверджують незаконність матеріалу, слідчий суддя може видати припис медіа з вимогою видалити його. Медійники мають три дні для реагування, так само як і в випадку рекомендацій Нацради", – зазначив він.
Юрчишин навів причини, чому для медіа важливо мати такий механізм. Якщо позивач звернеться не до Нацради, а безпосередньо в суд, медіа мусить доводити, що коментарі не є його відповідальністю. "Це відбирає час, і, ймовірно, вам доведеться наймати юристів. Ми спрощуємо механізм, надаючи можливість зреагувати до судового розгляду, коли суд зафіксує наявність порушення. Не існує вимог видаляти коментарі, як це намагаються подати," – наголосив парламентар.
Крім того, він акцентував, що "закон не вводить нічого нового", а просто забезпечує можливість через запит до Нацради не витрачати час на судові процедури. "Це захист медіа від витрат та часу на юристів, коли факт порушення закону про медіа вже зафіксований судом," – додав він.
Юрчишин зауважив, що були випадки, коли позивачі зверталися до суду, минаючи Нацраду, і медіа мусило доводити свою правоту. "Звісно, медіа перемагало, що зрозуміло, але все ж таки це втрати часу і грошей. Ми намагаємось це вберегти," – зазначив він.
Окрім того, новий закон розширює можливості не нести відповідальність не лише за прямі цитати, але й за їх непряме переказування. За словами Юрчишина, і в таких випадках медіа в основному виграє суди, проте витрати часу залишаються. "У нашому законі ми додали правову процедуру через суд, щоб спростити етапи, дозволяючи медіа реагувати на рішення слідчого судді," – підсумував він.
14 січня Верховна Рада ухвалила Закон про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій діяльності медіа, журналістів і громадян на доступ до інформації (№11321). Як повідомлялося, раніше у ВР була підготовлена нова версія законопроєкту про відповідальність за публікацію даних з реєстрів. У пояснювальній записці зазначається, що закон розроблений, щоб встановити кримінальну відповідальність за несанкціоноване втручання та поширення інформації, що оброблюється в публічних реєстрах, а також посилити відповідальність під час військового стану.
"Центр протидії корупції" розмістив допис Bihus.Info, в якому йдеться про цей законопроєкт, а також про заяви Медіаруху, які містять заклик не голосувати за документ, оскільки його мета може бути інтерпретована як спроба переслідування журналістів. Але позафракційний депутат Юлія Яцик, одна з авторів цього законопроєкту, запевнила, що документ не має жодного відношення до журналістів-розслідувачів, і стосується виключно посилення відповідальності за втручання в державні електронні реєстри.