Уповноважений з питань осіб, які зникли безвісти за особливих умов, Артур Добросердов висловив свої міркування щодо інформації про обезголовлення українського військовослужбовця.
Він навів фотографії з російських інформаційних джерел, на яких, за його твердженням, видно відсічену голову українського бійця.
«Повідомляємо, що внаслідок проведених дій співробітників Управління (Секретаріату Уповноваженого) попередньо вдалося ідентифікувати загиблого. Національну поліцію України вже сповіщено для налагодження контакту з родичами військового та здійснення необхідних слідчих заходів з метою з'ясування обставин події, виявлення місця знаходження тіла та інших важливих аспектів», – зазначив він.
Добросердов зазначив, що Офіс генерального прокурора був проінформований про випадок «серйозного порушення норм міжнародного гуманітарного права з боку агресора». Він закликав уникати поширення неперевіреної інформації і покладатися лише на офіційні джерела.
Читайте також: Місія ООН висловила занепокоєння через зростання кількості повідомлень про страту українських військових.
«Для забезпечення невідворотності покарання країни-агресора, кожен випадок воєнного злочину уважно фіксується, а зібрана інформація надається міжнародним правозахисним організаціям», – зауважив уповноважений.
У грудні минулого року Дмитро Лубінець, омбудсмен Верховної Ради України, заявив, що з початку повномасштабного вторгнення російських військ було страчено 177 українських військових, які потрапили в полон.
Регулярно надходять повідомлення про вбивства, тортури та жорстоке поводження з українськими військовими, які опинилися у полоні.
Як повідомив у жовтні 2022 року представник Офісу Генерального прокурора Юрій Бєлоусов, 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році. Однак ця тенденція почала проявлятися ще в листопаді 2023 року, коли стало помітним, що ставлення російських військовослужбовців до українських полонених погіршилося.
Американський інститут вивчення війни (ISW) повідомив про зростання випадків страти українських військовополонених російськими військовими. У своєму звіті вони підкреслили, що місцеві командири, ймовірно, «потурають, заохочують або безпосередньо наказують» здійснювати ці жорстокі акти.