На минулому тижні український президент Володимир Зеленський відмовився виконати прохання адміністрації Дональда Трампа про виділення 50% своїх мінеральних ресурсів. Ця вимога спричинила великі суперечки, оскільки піддавала ризику продовження американської допомоги Україні, повідомляє The Washington Post.
В українському уряді вивчають нову ініціативу, яка може забезпечити Сполученим Штатам доступ до природних ресурсів, при цьому зміцнюючи заходи безпеки для України. За словами джерел, які мають інформацію про ход переговорах, Київ має намір укласти угоду, що враховуватиме стратегічні інтереси держави.
Зеленський повідомив представникам ЗМІ, що відмовився від пропозиції, оскільки вона ще не була достатньо опрацьована:
"Ми можемо обговорити, як розподілити прибуток, коли умови безпеки стануть зрозумілими. Поки що я цього в документі не бачив".
Він підкреслив, що будь-яка угода з Вашингтоном повинна містити зобов'язання США в сфері безпеки.
У дипломатичних колах Європи ця ініціатива викликала тривогу не лише через її обсяг, а й через бажання Києва знайти компроміс, який гарантуватиме підтримку США у боротьбі з Росією. Один з українських представників іронічно зазначив, що країна готова запропонувати навіть "масове постачання українських яєць", враховуючи їх високу ціну у США.
При цьому, інший радник висловив своє здивування стосовно амбіцій вимог адміністрації Трампа, порівнявши ситуацію з європейським розподілом африканських колоній у XVIII столітті. Він підкреслив, що подібна угода може призвести до передачі прав на видобуток ресурсів в Україні без жодних гарантій їх фактичного використання.
Білому дому наразі не надходили коментарі з приводу цієї ситуації.
Раніше Дональд Трамп висловив зацікавленість США до корисних копалин України, що викликало певні непорозуміння, оскільки Україна не має значних запасів цих ресурсів.
"Україна потребує міжнародних партнерів у видобутку природних ресурсів, оскільки це може забезпечити справедливий і стабільний мир у майбутньому, і угода повинна бути вигідною для всіх учасників, а не виглядати як компенсація", – підкреслив Володимир Ланда, економіст Центру економічної стратегії.
Згідно з українськими посадовцями, Київ отримав пропозицію всього за чотири години до зустрічі Зеленського з Бессентом. Міністр фінансів США "наголосив", що український президент має терміново підписати її, але Зеленський відмовився.
Зеленський вперше висловив пропозицію про підключення США до видобутку корисних копалин ще у вересні під час переговорів з Трампом. Він підкреслив, що Україна прагне залучити європейських партнерів, а не лише Вашингтон.
Керівники європейських країн висловили свій протест проти того, що адміністрація Трампа має намір вести переговори з Путіним без їхньої залученості, незважаючи на можливу потребу в участі європейських військових сил.
"Це стосується меж у Європі", – сказала прем'єр-міністр Ісландії Катрін Якобсдоттір.
Сенатор Ліндсі Грем, висловлюючи свою думку щодо ситуації, акцентував на наступному:
"Україна є цінною. Вона насправді має вартість".
Він підкреслив, що постачання мінеральних ресурсів з США викличе економічний інтерес, що перетвориться на "жахіття для Путіна".
Проте, опоненти вказують, що вимога передати 50% від мінерального сектора є невиправдано великою у порівнянні з отриманою допомогою для Києва.
"На даний момент інвестиції в українську галузь критично важливих корисних копалин можуть бути дуже актуальними. Проте первинна пропозиція президента Трампа виглядає нелогічною, експлуататорською і навряд чи зможе сприяти врегулюванню конфлікту. Це не найкращий підхід до просування американських інтересів", – підкреслив Саймон Джонсон, економіст з Массачусетського технологічного інституту. "Я прогнозую, що реакція України буде негативною і недовірливою".
У виданні Financial Times з посиланням на декілька джерел повідомили, що Зеленський відмовився від цієї пропозиції і наразі намагається досягти більш вигідної угоди.
Відомо, що український президент прагне, щоб гарантії безпеки з боку США та Європи були тісно прив'язані до будь-якої угоди стосовно українських запасів. Він також висловлює бажання, щоб інші держави, включно з країнами Європейського Союзу, брали участь у майбутній експлуатації природних ресурсів.