З 2019 року фізичні особи в Україні отримали реальний інструмент для юридичного врегулювання неплатоспроможності — і це змінило правила гри для кредиторів і боржників. По суті, новий Кодекс процедур банкрутства відкрив дорогу до судового визнання неплатоспроможності фізособи: подав — і процес пішов. Що це дає на практиці? Коротко: можливість реструктуризації, списання частини зобовʼязань та формування ліквідаційної маси для задоволення претензій кредиторів.
Коли суд може визнати фізособу неплатоспроможною
Норма проста, але має нюанси: за нашими спостереженнями, заяву можуть задовольнити, якщо виконано щонайменше одну з базових підстав.
- Сумарний борг дорівнює або перевищує 30 мінзарплат (поточний показник прив’язаний до мінімалки: змінюється щорічно).
- У боржника немає майна або прав, які можна продати задля стягнення (наявність лише єдиного житла часто виключає його з ліквідаційної маси).
- Системні прострочення: відсутність платежів за кредитами та іншими зобовʼязаннями протягом останніх двох місяців (у деяких випадках суд дивиться ширше — 3–6 місяців залежно від справи).
Подача заяви до господарського суду за місцем реєстрації особи — формальний крок, але далі починається процес доказів, перевірок і, часто, переговорів. Можна отримати статус неплатоспроможного і виграти час; можна втратити репутацію й опинитися в чорному списку кредиторів.
Що робити кредитору, коли контрагент стає банкротом
Процедура — це не лише захист боржника. Вона дає кредитору інструменти, але й ставить серйозні ризики. По-перше: повертається далеко не весь борг. По-друге: стратегія має бути прорахована на кілька ходів уперед.
Реструктуризація — перший і часто найменш болючий крок
Замість гонитви за примусовим стягненням, банку або іншій фінансовій установі варто запропонувати перегляд умов: зниження ставки, продовження терміну, часткове списання або розстрочка. Чому це працює? Бо у більшості кейсів реструктуризація дає вищу ймовірність повернення значної частини боргу в порівнянні з продажем майна за заниженими цінами.
Мікро-кейс: сімейний бізнес у регіоні, борг — близько 35 мінзарплат. Після трьох місяців переговорів кредитор погодився на 24-місячну розстрочку із відтермінуванням — і отримав 70% від суми за два роки. Можливо, це не ідеально, але краще практично, ніж теоретично.
Що можна списати, а що — ні
- Підлягає списанню: банківські кредити, мікрокредити, більшість податкових нарахувань, орендні та комунальні борги (за умов, передбачених законом).
- Не списується: аліменти, кредити на розваги та борги від азартних ігор — це винятки, які суди трактують жорстко.
Часто здається, що статус банкрута — миттєве рішення всіх проблем. Насправді він серйозно шкодить кредитному іміджу: отримати новий кредит після офіційного визнання неплатоспроможним практично неможливо у найближчі роки.
Продаж майна: як працює ліквідаційна маса
Ліквідаційна маса включає активи боржника — від авто до майнових прав. За винятком єдиного житла та коштів соціального характеру (приблизно як у пенсійних виплатах) — усе може бути виставлене на реалізацію. Що цікаво: продаж часто не покриває ринкової вартості через швидкі аукціони, тому кредитор ризикує отримати менше, ніж очікував.
Як діяти, коли майна немає
Найскладніший варіант — боржник без активів. Але навіть тут у кредитора є ходи, якщо провадження не закінчено.
- Призупинити провадження — якщо виявлено недостовірні відомості в декларації боржника.
- Ініціювати перевірку на предмет передачі майна родичам незадовго до заяви про банкрутство.
Рекомендується залучати фахівців із повернення проблемних боргів: детективні агентства, приватні арбітражні консультанти, аудитори — вони допомагають виявити схемні передачі активів. За нашими спостереженнями, в 20–30% таких справ знаходять непрямі активи, які раніше не декларувалися.
Як передбачити банкрутство контрагента
Профілактика — ключ. Чи можна помітити ознаки заздалегідь? Так. І саме моніторинг рятує більшість кредитів.
Поради для кредитора: практичні кроки
- Слідкуйте за фінзвітністю: квартальні та річні звіти — джерело першої інформації (за згодою або через відкриті сервіси).
- Перевіряйте реєстри: Єдиний державний реєстр судових рішень, Автоматизована система виконавчого провадження, Єдиний реєстр боржників — тут зʼявляються процесуальні дії контрагента.
- Контролюйте строки: своєчасна реакція на відкриття проваджень дає шанс вплинути на ситуацію.
Крім того, користуйтеся превентивними механізмами: додаткові забезпечення (застава, гарантії), пункт про дострокове розірвання договору при суттєвих порушеннях, фінансові ковенанти — це не панацея, але знижує ризик.
Роль арбітражного керуючого
Арбітражний керуючий — це фактично адміністратор процесу банкрутства. Його обовʼязки: зберегти майновий комплекс, перевірити правдивість декларацій, комунікувати з правоохоронними органами, дотримуватися черговості задоволення кредиторських вимог. Для кредитора важливо:
- вчасно подавати документи й докази;
- перевіряти професійність керуючого (реєстрація, досвід, попередні кейси);
- брати участь у зборах кредиторів і ініціювати незалежні аудити.
Документообіг і субсидіарна відповідальність
Документи мають бути оформлені без зауважень — нотаріальні копії, правильні реквізити, чіткі підписні листи. Також можливий механізм притягнення до субсидіарної відповідальності керівників або засновників: якщо їхні дії довели компанію до краху, відповідальність може перейти на них. Це юридичний інструмент, але потребує доказової бази — і тут знадобляться аудит та судова практика.
Коротка інструкція для кредитора — що робити в перші 30 днів після подачі заяви про банкрутство:
- Зберіть всі договори та платіжні документи — чітко й послідовно.
- Перевірте реєстри та підготуйте клопотання про доступ до матеріалів справи.
- Оцініть можливість реструктуризації: пропозиція може дати швидший возврат коштів.
- За потреби — ініціюйте перевірку на передачу активів родичам або третім особам.
Це працює тому, що швидка й точна реакція зменшує простір для шахрайських схем і підвищує шанси на відшкодування. Можливо, не на 100%, але на помітний відсоток більше, ніж при пасивній позиції.
Висновок? Процедура банкрутства стала зрозумілішою, але одночасно складнішою для сторін. Плануйте заздалегідь, моніторте контрагентів, використовуйте превентивні інструменти і залучайте профі — аудиторів та юристів із практикою в банкрутствах. Так ви мінімізуєте ризики втрат і збережете ліквідність бізнесу.
