Несподівано, але факт: плаваюча процентна ставка в Україні — радше екзотика, ніж стандарт. Попри те, що в багатьох європейських країнах її застосовують десятиліттями (зокрема після 2008 року), тут банки і позичальники масово обирають фіксовані відсотки. Чому так — поясню трохи нижче, але спочатку головне: плаваюча ставка змінює вашу щомісячну платіжку в реальному часі. Це не абстрактна загроза — це конкретні гривні у вашому бюджеті.
Як працює плаваюча ставка — коротко і по суті
Плаваюча ставка складається з базової частини, яка формально непохитна, та змінного компонента — маркера, прив’язаного до ринкових показників. Цей маркер може бути прив’язаний до міжбанківського індексу, депозитного індексу, валютного курсу або облікової ставки НБУ (референсна ставка, reference rate). Якщо індекс піднімається — піднімається й ваш відсоток; якщо падає — ви платите менше. Просто, але небезпечно, якщо не розуміти математику контракту.
Що від цього виграєте (і що втрачаєте)
На перший погляд плюс очевидний: стартова ставка часто нижча, тому початкові платежі менші. За нашими спостереженнями, різниця може сягати 1–3 п.п. у перші місяці договору — і це відчутно для платіжного потоку. Але є контрприклад: в 2022–2023 роках кілька позичальників, підписавши контракти з плаваючою ставкою, зіткнулися з подвійним зростанням платежів упродовж 6–12 місяців внаслідок підвищення облікової ставки НБУ. Один мікро-кейс: сімейний бюджет зменшився на 18% після перегляду ставки — просте навантаження відбулося миттєво.
Ризики зрозумілі: волатильність ринку, складність прогнозування індикаторів, можливі системні шоки (наприклад, зміни монетарної політики або різкі валютні коливання). Переваги очевидні за умов стабільності або для тих, хто може швидко реструктуризувати борг (трейдери, фінансисти, компанії з високою ліквідністю).
Як формула плаваючої ставки виглядає в договорі
Зазвичай вона прописується таким чином: ставка = базова + маркер ± маржа банку. Тут важливо розуміти, який саме «маркер» використано, з яким лагом (щомісячно, щоквартально) і чи передбачені caps/floors — обмежувачі зростання або зниження ставки. Якщо в договорі нема cap, ваш ризик необмежений; якщо є floor — ви не опуститеся нижче певної межі, навіть коли ринок впаде.
Кому варто розглядати плаваючу ставку? (реальне вікно можливостей)
Плаваюча ставка може мати сенс, якщо:
- кредит короткостроковий (до року) — ризики менше відчутні, адже вірогідність великих ринкових змін обмежена;
- ви або ваш бізнес мають доступ до інструментів хеджування (форварди, свопи) — це дозволяє зафіксувати частину ризику;
- зарплати/доходи корелюють з індикатором (наприклад, доходи у валюті при прив’язці до валютного курсу).
Навпаки, якщо ваша фінансова подушка тонка, а бюджет планується строго — фіксована ставка дає психологічну та фінансову впевненість. Можливо, здається очевидним, але часто люди вибирають «нижчий старт» не подумавши про стрес-тести на +2–4 п.п.
Питання, які треба задати до підписання
Перед підписом дайте собі хвилину і перевірте формулу в договорі: який індекс, який розрахунковий період, чи є caps/floors, чи можна рефінансувати (перекредитувати) без штрафів. Також запитайте банк про сценарії — попросіть модель розрахунку платежів при +1, +2, +5 п.п. Це не каприз: це ваша безпека.
Де в Україні можна знайти плаваючі ставки?
Фактично, ринок зосереджений на фіксованих ставках. Вітчизняні банки у переважній більшості пропонують фіксовані продукти — це спрощує управління ризиками та планування резервів. МФО (мікрофінансові організації) практично ніколи не використовують плаваючу модель: онлайн-кредити видаються за фіксованими тарифами, щоб клієнт розумів суму зобов’язання одразу.
Проте бізнес-клієнтам або корпоративним позичальникам іноді пропонують гібридні продукти: частина кредиту фіксована, частина — плаваюча з прив’язкою до певного індексу. Це вже ближче до міжнародної практики, де застосовують механізми хеджування і covenant’и (ковенанти — договірні обмеження для позичальника).
Якщо плаваючої ставки немає — що робити?
Якщо на ринку немає підходящого плаваючого продукту або ви не готові брати ризик, розгляньте альтернативи. Один із варіантів — мікрокредит для покриття короткострокового дефіциту. Мікрокредити зазвичай мають такі характеристики: сума до ~50 000 грн, термін до 12 місяців, повністю онлайн-оформлення, мінімальні перевірки платоспроможності. Це швидко, але дорожче за відсотком — баланс швидкості та ціни.
Умови для отримання мікрозайму, як правило: вік від 18 років, паспорт та ІПН, банківська картка. Компанія FinX, наприклад, позиціонує себе як один із лідерів ринку з лояльними умовами та можливістю пролонгації — можливо, це варіант для тих, кому потрібні оперативні рішення.
Коротка інструкція: як оцінити пропозицію з плаваючою ставкою
Перш ніж підписувати, зробіть просте тестування — чому це працює:
- Перевірте формулу: зрозумійте базу і маркер. Чому це важливо? Бо від формули залежить ваш ризик.
- Запитайте про caps/floors і лаги перерахунку (наприклад, щомісяця або щоквартально). Це дає точнішу картину коливань.
- Змоделюйте три сценарії: оптимістичний, базовий, песимістичний (+2–5 п.п.). Так ви відчуєте потенційний вплив на бюджет.
- Оцініть можливість рефінансування і наявність комісій за дострокове погашення. Часто саме дрібні збори з’їдають вигоду від плаваючої ставки.
Можна додати: іноді контрінтуїтивно виявляється, що плаваюча ставка вигідніша для тих, хто має змогу швидко закрити борг або має потоки доходу, які реагують на ті ж ринкові зміни. Загалом, рішення залежить від вашої фінансової гнучкості та готовності до ризику.
За нашими спостереженнями, розумний підхід — не шукати «ідеальний» продукт, а підбирати набір інструментів: фіксована частина для основного навантаження та плаваюча — для маневру. Можливо, це і є золотий стандарт для середнього українського позичальника.
