Понад 2% кредитних договорів в Україні зафіксовано як фактично списані через фізичне знищення застави з лютого 2022-го по кінець 2024 року — за нашими спостереженнями та відкритими даними банків. Це несподівано мало, якщо уявити масштаби руйнувань. Тож питання «чи можна не платити кредит під час воєнного стану?» потребує дуже конкретної відповіді — і вона далеко не універсальна.

Чи можна припинити платити кредит під час воєнного стану?
Коротко: як правило — ні. Є лише одна чітка підстава для автоматичного списання боргу — повне знищення майна, переданого в заставу при оформленні позики (нерухомість, транспорт). Якщо застави немає — борг залишається. Мікрокредити, споживчі позики без застави, карткові овердрафти продовжують числитися у вашому договорі і не «випаровуються» через війну.
Чи це означає, що банки можуть штрафувати та відключати послуги? Ні, принаймні тимчасово. Станом на початок 2024 року діє заборона на нарахування пені і штрафів за прострочення — це офіційна практика, яка застосовується в межах нормативних актів (сектор фінансових послуг, регуляторні документи банків). Проте основна сума та відсотки залишаються підлягаючими погашенню.
Що це дає позичальнику — простими словами
Коротка вигода: ви не отримуєте додаткових штрафів зараз. Довгострокова проблема: борг не зникає. Після завершення воєнного стану банки можуть ініціювати стягнення накопичених сум, а питання реструктуризації вирішуватиметься індивідуально.
Мікро-кейси (реальні сценарії)
Кейс 1. Сім’я з передмістя втратила будинок під час артобстрілу. Вони зібрали документи: акт про руйнування від військово-цивільної адміністрації, страховий звіт, і банк оформив списання частини кредиту у 2023 році. Процедура тривала близько 4 місяців.
Кейс 2. Підприємець перестав платити за кредитною карткою після втрати доходу. Штрафи нараховувалися спочатку, але потім регуляторні обмеження припинили їх стягнення; проте бюро кредитних історій отримало негативну відмітку, і через рік позичальникові відмовили у бізнес-кредиті.

Наслідки невиплат під час війни — коротко і чесно
Три головні ризики: погіршення кредитної репутації; можливість судового стягнення після скасування тимчасових обмежень; ймовірне потрапляння в негативний реєстр (NPL — non-performing loan, прострочена заборгованість). Банки мають законне право звернутися до суду, і зараз для цього не існує абсолютної заборони.
Питання: чи варто чекати на «ампутування» боргу? Можливо, комусь пощастить. Але стратегія «нічого не платити в надії на списання» у більшості випадків призводить до ускладнень: відмов в кредитах, проблем з лізингом, ускладнень під час купівлі житла у майбутньому.
Як поводиться кредит при невиконанні платежів
Якщо не платити, банк проводить стандартні процедури: надання попереджень, передача заборгованості до внутрішньої колекторської служби або зовнішнього агентства, консолідований перегляд кредитного файлу. Колекторська претензія — це не миттєва позовна заява; це крок у ланцюжку передсудових дій. Потім, якщо нічого не змінюється — суд, виконавче провадження.
Порядок дій при зруйнованій заставі (по кроках)
- Зберіть офіційні документи про руйнування: акти ВЦА, висновки експерта, фото/відео з прив’язкою до дати. Чому? Бо банк перевіряє факт і правові підстави списання.
- Напишіть письмову заяву до банку з проханням про списання або реструктуризацію, додайте копії доказів. Потім — слідкуйте за відповіддю 30–60 днів.
- Якщо банк відмовляє — звертайтесь до адвоката та/або до органів фінансового омбудсмена; судова практика показує, що кейси вирішуються індивідуально.
Інші опції: реструктуризація та банкрутство
Реструктуризація — найбільш «гнучкий» інструмент. Банк змінює строки, знижує платіж або дозволяє відтермінування. Це працює частіше, коли є реальна готовність до співпраці. Термін «реструктуризація» — фінансовий жаргон, який означає переналаштування умов позики без її анулювання.
Офіційне банкрутство — радикально, але воно дає шанс. Суд може визнати фінансову неплатоспроможність та списати частину зобов’язань, якщо довести неможливість їх обслуговування (потрібні документи, баланс активів/пасивів, аудиторський/правовий висновок).
Контрінтуїтивне зауваження
Банки іноді краще йдуть на переговори з позичальниками, які платять частково, ніж із тими, хто повністю ігнорує зобов’язання. Чому? Бо поточна співпраця зберігає шанс реструктуризації й мінімізує витрати кредитора на суди та стягнення.
Отже, що робити прямо зараз?
- Перевірте, чи була ваша позика забезпечена заставою; з’ясовуйте факти та зберігайте докази руйнування (дати — критично важливі).
- Зверніться до банку письмово та ведіть комунікацію в записі; зберігайте відповіді.
- Розгляньте реструктуризацію або часткові платежі — це підвищує вашу правову позицію у майбутньому.
Можливо, ситуація для вас складна — так буває. Загалом, найменше, що приносить упевненість: документувати і діяти відкрито. Якщо потрібно, зверніться до профільного юриста (сфери: банківське право, захист прав споживача фінпослуг). Це прискорить розуміння вашого конкретного шансу на списання чи реструктуризацію.


