Міф: «закордонний паспорт підійде замість внутрішнього — і кредит дадуть». Реальність: по суті, ні. За нашими спостереженнями у більш ніж 90% випадків українські банки та більшість мікрофінансових організацій відхиляють заявки, якщо є лише закордонний паспорт. Чому так — поясню коротко й практично.

Навіщо банку саме внутрішній паспорт?
Коротко: внутрішній паспорт дає повний набір потрібних даних для ідентифікації та правових операцій всередині країни. Він містить серію, номер, місце реєстрації (прописку) — ті деталі, які банки використовують для перевірки платоспроможності, звʼязку та юридичної відповідальності клієнта. По-друге, це зручна база для автоматичних запитів у реєстри та бюро кредитних історій.
Що важливо знати: банки працюють за правилами KYC (know-your-customer — «знай свого клієнта») і AML (anti‑money laundering — боротьба з відмиванням грошей). Ці процедури вимагають підтвердження постійного місця проживання й надійного ідентифікатора — внутрішній паспорт у цьому сенсі простіший та юридично обґрунтований.
Чи реально взяти кредит тільки за закордонним паспортом?
Коротка відповідь — практично ні. По суті, закордонний паспорт призначений для перетину кордону, а не для укладення побутових фінансових угод на території України.
Юридичний аспект: законодавство і внутрішні регламенти фінансових установ трактують закордонний паспорт як документ, що підтверджує особу за межами країни. Банківські системи, платіжні шлюзи й державні реєстри синхронізовані навколо внутрішнього паспорта, тому використовувати «єдиний закордонник» як заміну — технічно та правово незручно.
Мікро-кейс: клієнт А у 2024 році намагався оформити кредит онлайн виключно за закордонним паспортом. Результат: заявку відхилено на етапі автоматичної верифікації — відсутні дані про реєстрацію та неможливість звʼязатися через місцеві реєстри.
Громадянський паспорт vs закордонний: у чому суть
Обидва документи підтверджують особу. Але їхнє призначення різне. Внутрішній — юридичний інструмент для внутрішніх відносин; закордонний — проїзний документ. От і все. Що з цього випливає для позичальника: якщо хочете спростити доступ до кредитів і зменшити ризик відмови — мати внутрішній паспорт в порядку критично.
Правові обмеження і банківська практика
Банки посилаються на внутрішні регламенти та національні стандарти ідентифікації клієнтів. Також вони використовують запити до Державного реєстру, до бюро кредитних історій, іноді — до податкової. Закордонний паспорт не завжди дозволяє отримати відповіді з цих джерел, тому установи вимагають внутрішній документ — для повної перевірки.
Можливо, винятки існують у випадках приватного кредитування або в деяких іноземних банків із локальною філією. Проте це скоріше поодинокі випадки, ніж правило.

Які документи підготувати: практична інструкція (5 кроків)
Крок 1. Паспорт громадянина України — основа. Навіть для онлайн-заявок. Чому: банки миттєво перевіряють серію/номер у державних реєстрах.
Крок 2. ІПН (ідентифікаційний код). Потрібен для податкових перевірок і доступу до кредитної історії.
Крок 3. Підтвердження доходу (довідка 2‑ПДФО або виписка з пенсійного фонду). Для банків це інструмент оцінки платоспроможності; для МФО — часто не обовʼязково.
Крок 4. Додаткові папери за потреби: документи на заставу, довіреність (якщо дієте через представника), або свідоцтва про шлюб/народження — коли потрібен додатковий контекст щодо фінансових зобовʼязань.
Крок 5. Онлайн‑альтернатива: для мікрокредитів зазвичай достатньо паспорта та ІПН. Це зручно, швидко (раптово — 10–30 хвилин у 2024 році). Але ставка і комісії в МФО будуть вищі, порівняно з банківською позикою.
Короткі поради та контрінтуїтивні спостереження
1) Якщо у вас тільки закордонний паспорт і ви плануєте регулярні фінансові операції в Україні — варто отримати внутрішній документ або відновити його (термінова процедура в МВС — зазвичай 20–30 робочих днів, є пришвидшені варіанти).
2) Онлайн‑заявка в МФО вирішує проблему швидко, але не економить на перевірках: системи скорингу все одно дивляться ІПН і бази. По суті, економія часу компенсується вищою вартістю позики.
3) Альтернатива для тих, хто живе за кордоном: шукайте банки з міжнародними програмами або фінансові платформи, що працюють з нерезидентами — але тут будуть інші правила і додаткові документи (наприклад, підтвердження місця проживання за кордоном).
Що цікаво: у 2023–2024 роках деякі fintech‑сервіси експериментували з альтернативною ідентифікацією (біометрія, відеоверифікація). Це поки що не масова практика у великих банках, але ймовірно ми побачимо її ширше застосування у найближчі 2–3 роки.

Підсумок без кліше: якщо вам потрібна швидка позика — мікрокредит з паспортом та ІПН вирішить питання. Якщо ви плануєте довші або великі фінансові зобовʼязання — подбайте про внутрішній паспорт і повний пакет документів. Можливо, іноді вдасться домовитись з приватним кредитором або іноземною філією, але це виняток. Ви готові перевірити свій комплект документів прямо зараз?

