Мало хто помічає: студентська позика часто вирішує не лише оплату семестру — вона покриває житло, ноутбук, іноді навіть перший рік проживання в іншому місті. По суті, кредит для студента — це короткий місток між амбіціями й реальністю. За нашими спостереженнями, середній запит коливається в межах 50–150 тис. грн (2022–2024 роки) — і це не випадково: суми покривають 1–3 роки навчання та базові витрати.
Хто має шанси отримати позику — несподівані вимоги
Перший критерій простий, але важливий: 18 років і повна дієздатність. Що цікаво — громадянство не завжди обов’язкове: ряд банків приймають довгострокових резидентів. Освітній статус — ключ: зарахування в акредитований ВНЗ (денна або заочна форма) плюс довідка з деканату про навчання та успішність. Чому? Бо це сигнал для банку: студент налаштований серйозно.
Фінансова гарантія — наступна точка. Батьки або інші поручителі часто виступають ко-борроверами (співпозичальники). Іноді достатньо часткової зайнятості студента з підтвердженим доходом за останні 6 місяців. У практиці: Марк, 20 років, підтвердив 6 місяців фріланс-замовлень і отримав кредит без додаткового поручителя — ймовірно, через стабільний дохід і позитивну кредитну історію.
Короткий огляд ринкових пропозицій: хто зараз дає краще
Не всі банки однакові. Ощадбанк традиційно пропонує найнижчі ставки завдяки держпідтримці — близько 3–7% річних, але максимальна сума обмежена (≈100 000 грн). ПриватБанк дає до 200 000 грн з можливістю відтермінування платежів під популярну програму «Освітній кредит» — ставку часто бачимо в районі 9–15% річних. ПУМБ надає індивідуальні рішення: до 300 000 грн під 8–12% для студентів престижних закладів (іноді без поручителя).
Мікро-кейс: Олена взяла 120 000 грн у ПриватБанку з пільговим періодом на час навчання. Вона платила лише відсотки перші два роки, що дозволило сконцентруватися на практиці та працевлаштуванні — потім спокійно почала гасити тіло кредиту.
Які документи потрібні і як проходить оформлення (крок за кроком)
Процедура складається з простих етапів, але кожен має значення. Ось покроково — і чому це працює.
- Підготуйте документи — паспорт, ІПН, студентський квиток або довідка з деканату, довідка про успішність; якщо працюєте — довідка про доходи за 6 місяців. Навіщо? Потому що банк формує скоринг (credit scoring) і перевіряє ризик.
- Подача заявки — онлайн або в відділенні. Швидка попередня перевірка займає хвилини; детальна — до 1–5 робочих днів. Чому різниця? Бо деякі заявки вимагають ручної верифікації.
- Перевірка та підписання — банк аналізує кредитну історію (Бюро кредитних історій України), можливі поручительства, потім підписуєте договір і отримуєте кошти (на картку або безпосередньо вишу).
Можливо, вас здивує: іноді оформлення онлайн прискорює процес до декількох годин. Але, як правило, очікуйте до 5 робочих днів — особливо якщо потрібні додаткові документи або підтвердження доходу поручителя.
Чек‑лист документів для студентської позики:
✅ Паспорт громадянина України
✅ ІПН (ідентифікаційний номер платника податків)
✅ Студентський квиток або довідка з деканату
✅ Довідка про успішність (останні півроку)
✅ Довідка про доходи (якщо є)
Відсотки, терміни, пільгові періоди — що реально варто вибирати?
| Банк | Ставка (приблизно) | Макс. сума | Термін | Пільговий період |
|---|---|---|---|---|
| ПриватБанк | 9–15% | 200 000 грн | До 10 років | До 6 років |
| Ощадбанк | 3–7% | 100 000 грн | До 15 років | Весь період навчання |
| ПУМБ | 8–12% | 300 000 грн | До 8 років | До 5 років |
| УкрСиббанк | 10–16% | 150 000 грн | До 7 років | До 4 років |
| Райффайзен Банк | 11–18% | 250 000 грн | До 10 років | До 5 років |
Аналіз: найнижча ставка не завжди вигідніша. Ощадбанк дає дешево, але меншу суму — це обмежує можливості. ПриватБанк і ПУМБ часто пропонують краще співвідношення сума/ставка. 73% студентів, згідно з опитуваннями 2021–2023 рр., обирають варіанти з пільговим періодом — очевидно, можливість відкласти тіло боргу важливіша, ніж мінімальна ставка.
А якщо кредит не підходить: реальні альтернативи
Стипендії й гранти — найкращий варіант, бо не треба повертати кошти. В Україні працюють міжнародні програми (Erasmus+, Fulbright), приватні фонди (наприклад, фонд Віктора Пінчука) та державні стипендії. Мікро‑історія: Ігор отримав Erasmus+ і повністю оплатив рік навчання за кордоном — без боргів, із досвідом, який допоміг працевлаштуватися.
Часткова зайнятість і фріланс також мають значення: університетські позиції (лабарант, асистент) дають не лише дохід, а й релевантний досвід. Краудфандинг — ще один варіант; він працює, якщо є історія або локальна спільнота, яка готова підтримати. По суті, комбінувати джерела — часто найрозумніша стратегія.
Коротка інструкція: як вибрати між кредитом і альтернативою
- Оцініть реальні витрати на навчання і проживання (порахуйте на рік).
- Порівняйте доступні гранти/стипендії — шукайте терміни подачі (часто дедлайн за 3–6 місяців до навчального року).
- Якщо берете кредит — вибирайте опцію з пільговим періодом; це знижує тиск на перші роки кар’єри.
- Залучіть поручителя тільки після фінальної математики: зрозумійте, хто нестиме юридичну відповідальність.
Що ви відчуваєте: тягар чи інвестиція? Можливо, відповідь залежить від вашого плану на перші 5 років після випуску. Загалом, кредит — інструмент. Користуйтесь ним свідомо: порахуйте всі сценарії, порівняйте ставки, подумайте про гранти й часткову зайнятість. І пам’ятайте — іноді оптимальний шлях складається з кількох джерел фінансування, а не з однієї великої позики.
