Інфляційні процеси в Україні завжди були предметом пильної уваги як економістів, так і звичайних громадян. Протягом останніх п’яти років країна пережила значні економічні потрясіння, включаючи пандемію COVID-19 та повномасштабне вторгнення росії. Однак, незважаючи на всі виклики, український уряд та Національний банк України змогли досягти рекордно низьких показників інфляції в окремі періоди, що стало важливим досягненням для макроекономічної стабільності держави.
Рекордно низька інфляція: аналіз показників за 2019-2024 роки
Аналізуючи динаміку інфляційних процесів в Україні за період 2019-2024 років, можна виділити кілька ключових етапів розвитку цінової ситуації в країні. Найнижчий рівень інфляції за цей період було зафіксовано в березні 2020 року, коли показник склав лише 2,3% у річному вимірі. Цей результат став наслідком комплексної монетарної політики НБУ та тимчасового зниження споживчого попиту через початок пандемії.
Протягом 2019 року інфляція поступово знижувалася з 9,8% на початку року до 4,1% в грудні, що свідчило про ефективність заходів центрального банку щодо стримування цінового зростання. Особливо помітним було уповільнення зростання цін на продовольчі товари та послуги, що безпосередньо вплинуло на добробут українських родин. НБУ активно використовував інструменти облікової ставки, поступово знижуючи її з 18% до 13,5% протягом року.
Період 2020-2021 років характеризувався значною волатильністю інфляційних показників через вплив пандемії COVID-19. Якщо на початку 2020 року спостерігалося подальше зниження інфляції до історично низьких рівнів, то вже з середини року почалося поступове прискорення цінового зростання. Це було пов’язано з порушенням логістичних ланцюгів, зміною структури споживання та фіскальними заходами підтримки економіки.
💡 Цікавий факт: Найнижчий місячний показник інфляції за останні п’ять років склав -0,2% у квітні 2020 року, що означало фактичну дефляцію в економіці України.
Порівняльна таблиця інфляційних процесів в Україні
Для кращого розуміння динаміки інфляційних процесів в Україні доцільно розглянути детальну статистику за кожен рік досліджуваного періоду. Наведена нижче таблиця демонструє ключові показники інфляції та їх зміни протягом 2019-2024 років, що дозволяє виявити основні тенденції та закономірності розвитку цінової ситуації в країні.
| Рік | Мінімальна інфляція (%) | Максимальна інфляція (%) | Середньорічна інфляція (%) | Ключова ставка НБУ (кінець року) |
|---|---|---|---|---|
| 2019 | 4,1 | 9,8 | 7,9 | 13,5% |
| 2020 | 2,3 | 5,8 | 5,0 | 6,0% |
| 2021 | 8,2 | 11,0 | 9,4 | 9,0% |
| 2022 | 13,7 | 26,6 | 20,2 | 25,0% |
| 2023 | 4,3 | 15,7 | 12,8 | 15,0% |
| 2024* | 3,2 | 8,2 | 5,7 | 13,0% |
*Дані за 2024 рік наведено станом на вересень
Аналізуючи представлені дані, можна зробити висновок, що найстабільнішим з точки зору інфляції був 2020 рік, незважаючи на пандемію COVID-19. Середньорічний показник інфляції склав лише 5,0%, що було значно нижче за попередні роки. Це досягнення стало можливим завдяки швидкій реакції НБУ на зміну економічних умов та зниженню облікової ставки до рекордно низьких 6,0%.
Найскладнішим періодом для цінової стабільності став 2022 рік, коли через повномасштабне вторгнення росії інфляція досягла піку в 26,6%. Однак вже в 2023-2024 роках спостерігається поступова стабілізація ситуації, і експерти прогнозують подальше зниження інфляційного тиску в економіці України при збереженні поточних тенденцій.
Основні фактори зниження рівня інфляції в країні
Досягнення рекордно низьких показників інфляції в Україні стало результатом дії комплексу внутрішніх та зовнішніх факторів. Серед найважливіших внутрішніх чинників слід виділити ефективну монетарну політику Національного банку України, яка включала поступове зниження облікової ставки та застосування інфляційного таргетування. НБУ послідовно дотримувався стратегії утримання інфляції в межах 5% ± 1 п.п., що створило передбачувані умови для бізнесу та споживачів.
Значний вплив на зниження інфляційного тиску мали структурні зміни в економіці України, зокрема розвиток конкуренції на внутрішніх ринках та покращення ефективності розподільчих мереж. Лібералізація валютного законодавства, проведена НБУ, також сприяла стабілізації курсу гривні та зменшенню інфляційних очікувань населення. Крім того, важливу роль відіграло покращення фіскальної дисципліни та зменшення дефіциту державного бюджету.
Зовнішні фактори також мали позитивний вплив на динаміку інфляції в Україні. Зниження світових цін на енергоносії в окремі періоди дозволило стримати зростання вартості комунальних послуг та транспортних витрат. Стабільна ситуація на міжнародних продовольчих ринках сприяла утриманню цін на основні продукти харчування на помірному рівні, що особливо важливо для країни з високою часткою продовольства в споживчому кошику.
"Досягнення низької інфляції – це результат послідовної та виваженої економічної політики, яка враховує як внутрішні особливості української економіки, так і глобальні тенденції розвитку світового господарства" – зазначає провідний економіст Національного банку України.
Додатковими факторами, що сприяли зниженню інфляції, стали:
- Технологічні інновації у сфері торгівлі та логістики
- Розвиток електронної комерції, що посилив конкуренцію
- Покращення врожайності сільськогосподарських культур
- Стабілізація геополітичної ситуації в окремі періоди
- Зростання довіри до національної валюти
Вплив монетарної політики НБУ на стабілізацію цін
Національний банк України відіграв ключову роль у досягненні рекордно низьких показників інфляції через реалізацію комплексної монетарної стратегії. Основним інструментом впливу стала облікова ставка, яку НБУ використовував для регулювання ліквідності в банківській системі та управління інфляційними очікуваннями. Протягом 2019-2020 років центральний банк послідовно знижував облікову ставку з 18% до історично низьких 6%, що стимулювало кредитування та економічне зростання при збереженні цінової стабільності.
Важливим елементом монетарної політики НБУ стало впровадження режиму інфляційного таргетування, який передбачав утримання інфляції в межах цільового діапазону 5% ± 1 п.п. у середньостроковій перспективі. Цей підхід дозволив підвищити передбачуваність монетарної політики та сформувати стабільні інфляційні очікування серед економічних агентів. НБУ регулярно публікував прогнози інфляції та пояснював логіку прийняття рішень, що сприяло підвищенню довіри до центрального банку.
Додатковим інструментом впливу на інфляційні процеси стала валютна політика НБУ, спрямована на забезпечення гнучкості обмінного курсу при збереженні його стабільності. Центральний банк поступово лібералізував валютне законодавство, скасовуючи адміністративні обмеження та дозволяючи ринковим механізмам визначати курс гривні. Це сприяло зниженню девальваційних очікувань та зменшенню інфляційного тиску від зовнішнього сектору.
Основні інструменти монетарної політики НБУ:
Облікова ставка
Операції на відкритому ринку
Валютні інтервенції
Резервні вимоги
Комунікаційна політика
📊 Статистика: За період 2019-2020 років НБУ знизив облікову ставку на 12 п.п., що стало одним з найбільших циклів пом’якшення монетарної політики в історії незалежної України.
Прогнози експертів щодо подальшої динаміки інфляції
Експертне співтовариство України та міжнародні фінансові організації дають обережно оптимістичні прогнози щодо подальшої динаміки інфляційних процесів в країні. За оцінками аналітиків Національного банку України, у середньостроковій перспективі інфляція має повернутися до цільового діапазону 5% ± 1 п.п., однак цей процес може зайняти більше часу через структурні зміни в економіці, спричинені воєнним станом. Ключовими ризиками для цінової стабільності залишаються волатильність на енергетичних ринках та можливі порушення в логістичних ланцюгах.
Міжнародний валютний фонд у своїх останніх прогнозах для України передбачає поступове зниження інфляції до 8-10% у 2024 році та подальше наближення до цільових показників у 2025-2026 роках. Експерти МВФ підкреслюють важливість збереження незалежності НБУ та продовження структурних реформ для досягнення стійкої цінової стабільності. Особлива увага приділяється необхідності підтримання фіскальної дисципліни та недопущення монетизації бюджетного дефіциту.
Вітчизняні економісти також висловлюють стримано позитивні очікування щодо інфляційних перспектив, однак наголошують на значній невизначеності, пов’язаній з тривалістю воєнного конфлікту та масштабами післявоєнного відновлення. За їхніми оцінками, досягнення стабільно низької інфляції буде можливим лише за умови успішного завершення реформ у сфері енергетики, транспорту та державного управління.
Основні сценарії розвитку інфляційної ситуації:
Оптимістичний сценарій:
- Інфляція знижується до 6-7% у 2024 році
- Досягнення цільового діапазону до кінця 2025 року
- Стабілізація курсу гривні
Базовий сценарій:
- Інфляція утримується на рівні 8-12% протягом 2024-2025 років
- Поступове наближення до цілі до 2026 року
- Помірна волатильність валютного курсу
Песимістичний сценарій:
- Інфляція залишається вище 15% у найближчі два роки
- Тривалий період високої цінової нестабільності
- Значні ризики для валютного курсу
Аналіз інфляційних процесів в Україні за останні п’ять років демонструє як значні досягнення у сфері цінової стабільності, так і серйозні виклики, з якими стикнулася країна. Рекордно низькі показники інфляції, досягнуті в 2020 році, стали результатом ефективної монетарної політики НБУ та сприятливого збігу обставин. Однак подальші події показали, наскільки вразливою може бути цінова стабільність до зовнішніх шоків. Незважаючи на склад