На українських підстанціях уже встановлено захист другого рівня, який успішно витримав десятки влучань і захистив трансформаторне обладнання. Цей тип захисту є більш економічним у порівнянні з використанням систем протиповітряної оборони Patriot. Про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді розповів Перший віце-прем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль, інформує 8 канал.
За словами Дениса Шмигаля, для критичної інфраструктури України розроблено дев’ять різних типів і рівнів захисту.
«Переважна більшість підстанцій обладнана захистом другого рівня. Практично кожен бетонний саркофаг витримав удари безпілотників "Шахед". Деякі з них – до 20 попадань. Крім того, вони успішно протистоять ракетним атакам. Такий пасивний захист довів свою ефективність, врятувавши трансформаторне обладнання», – повідомив міністр.
Віце-прем’єр зазначив, що вартість однієї ракети системи ППО Patriot сягає трьох мільйонів доларів. Враховуючи, що для знищення одного балістичного засобу, спрямованого на трансформатор, потрібно дві-три ракети Patriot, такий активний захист є економічно невиправданим у порівнянні з бетонним пасивним захистом.
«Якщо проаналізувати економічну доцільність, то захист у вигляді бетонних конструкцій, заглиблених у землю, має суттєву перевагу над активними системами, які завжди мають ймовірність пробиття. Тож такий підхід варто продовжувати і масштабувати», – підкреслив Денис Шмигаль.
Зростання напруженості у російсько-українському протистоянні призвело до посилення масованих ракетно-дронових атак на об’єкти української енергетики, особливо з січня 2026 року. Російська Федерація застосовує значно більше засобів ураження, ніж у попередніх кампаніях.
15 січня прем’єр-міністр Юлія Свириденко оголосила про впровадження комплексу надзвичайних заходів для стабілізації енергосистеми в умовах зимових морозів та масштабних обстрілів. До цих заходів належать пом’якшення комендантської години, організація «пунктів несокрушимості» та збільшення імпорту електроенергії.
Раніше російські війська завдали ударів по найбільших київських теплоелектроцентралях – ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, через що під час сильних морозів без тепла залишилася близько половини столиці.
