Продуктивність танкерів з так званого «тіньового флоту» Росії стрімко знижується через тиск американських та європейських санкцій. Це провокує не тільки втрати Кремля у нафтогазових доходах, але й суттєве зростання витрат на утримання флотилії, що перетворюється на значні збитки.
Як повідомляє видання The Economist, у грудні 2025 року «тіньовий флот» перевозив приблизно 5 мільйонів барелів нафти щодня, що потрапляє під ембарго. Це складає близько 11% від загального обсягу світових морських перевезень. За оцінками аналітиків, кожен п’ятий танкер, який здійснює міжнародні вантажні операції, насправді входить до цього «тіньового флоту».
Проте санкції починають давати результат. У жовтні Сполучені Штати запровадили другий пакет обмежень проти двох найбільших російських нафтових компаній – «Роснефти» та «Лукойлу». Разом із попередніми санкціями під блокування потрапляють танкери, що перевозять близько 80% видобутої в Росії нафти. Таким чином для цих суден стають недоступними сертифікація, страхування та фінансові послуги від банків, які дотримуються санкційних вимог.
21 січня Європейський Союз оголосив заборону на імпорт усіх нафтопродуктів із Росії, що фактично припинило постачання продукції з російської сировини через Туреччину, Індію та Китай. Планований у лютому наступний пакет санкцій може заборонити європейським страхувальним компаніям обслуговувати танкери з вантажами російської нафти. Наразі такі послуги надаються за умовою продажу нафти за ціною нижче встановленої «цінової стелі».
Окремі судна із «чорного списку» змушені обирати довші маршрути, щоб уникнути перевірок, а також частіше пересипати вантаж між собою задля приховування справжнього походження палива. Через побоювання покупців та портів перед порушенням санкцій, запас російської та іранської нафти, що затримується в морі, значно зріс, особливо у водах поруч із узбережжям Китаю, де у січні було зафіксовано рекордні обсяги.
Фахівці повідомляють, що ефективність російських танкерів падає на 30% у тонно-милях протягом півроку після потрапляння до європейського «чорного списку» і до 70% – після введення санкцій США.
Зниження продуктивності викликає потребу задіяти більше суден, що призводить до дефіциту танкерів на ринку. Відповідно, вартість «темних» суден на перепродажах зростає, тоді як ціни на звичайні кораблі падають.
Додатковий тиск чинять заходи західних країн, спрямовані на позбавлення суден із «чорного списку» їхнього прапора, тобто державної реєстрації, яка є обов’язковою згідно з міжнародним морським правом. Відсутність дійсного прапора надає будь-якій країні право оглянути таке судно у її територіальних або міжнародних водах, що значно ускладнює їхнє легальне плавання та доступ до портів.
Щоб утримати контроль над логістичними ланцюгами, Росія переводить дедалі більше танкерів під свій прямий контроль. Зі середини грудня до російського морського реєстру було додано 32 судна, які перебувають під санкціями. Оскільки реєстр РФ є закритим і приймає здебільшого лише судна, що належать Москві, велика частина «тіньового флоту» ймовірно опиниться під юрисдикцією Росії.
Присвоєння російського прапора змінює статус «тіньового флоту» — він стає менш «тіньовим» і набуває більшого стратегічного значення. Кремль має можливість направляти для їхнього захисту підводні човни та літаки, що суттєво ускладнює західне втручання. Водночас судна під російським прапором практично залишаються без страхування, а витрати на військовий супровід значно збільшують фінансове навантаження на Кремль.
Нещодавно танкери з російською нафтою були заблоковані в морі через відмову Індії отримувати сировину з РФ. У грудні минулого року поставки російської нафти до індійських портів впали до найнижчого рівня за понад три роки.
Варто зауважити, що деякі країни ЄС іноді не роблять різниці між «темними» і легальними суднами, іноді навіть їм сприяють. Так, іспанські рятувальники не затримали танкер із «чорного списку» «тіньового флоту», а навпаки допомогли йому дістатися безпечного порту, повідомляє 8 канал.
