Різке зростання цін на енергоносії, викликане війною між США та Ізраїлем проти Ірану, посилює тиск на уряди багатьох європейських держав. Вони вимушені шукати нові механізми підтримки як домогосподарств, так і бізнесу в умовах стрімкого подорожчання.
За інформацією агентства Reuters, через обмежені фінансові ресурси у провідних економіках обсяг державної допомоги зараз суттєво менший, ніж під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Тоді бюджети багатьох країн виділяли сотні мільярдів євро на субсидії та захисні програми.
У відповідь на енергетичну кризу, яка спричинила значне зростання вартості життя та обурення серед виборців, європейські країни вже почали впроваджувати перші заходи. Зокрема, були рекордно випущені обсяги нафти зі стратегічних резервів. Так, у Франції, Греції та Польщі ввели обмеження цін на паливо, контроль торгових націнок та надають різноманітні знижки. Ці кроки вимагають мінімальних бюджетних витрат. У Німеччині розглядають можливість обмеження цін на пальне на автозаправках. Водночас уряди визнають: таких заходів може виявитися недостатньо.
Френк Гілл, провідний аналітик S&P Global Ratings для регіону EMEA, підкреслив: «Якщо перебої з постачанням газу з Катару триватимуть кілька тижнів, а ціни й надалі зростатимуть, влада, ймовірно, поновить виплату субсидій».
При цьому держави обережно ставляться до нових бюджетних видатків. У Великій Британії заявили, що поки зарано заморожувати акциз на паливо, а у Франції уряд відхилив прохання опозиції знизити ПДВ на бензин. В Італії обговорюють варіант використання додаткових доходів від ПДВ, спричинених високими цінами, для зменшення акцизу на пальне.
Сьогоднішня ситуація значно відрізняється від 2022 року. Пандемія COVID-19 та попередня енергетична криза призвели до збільшення бюджетних дефіцитів у європейських країнах приблизно на 3 відсоткові пункти порівняно з 2019 роком. Водночас економічне зростання сповільнюється, а обслуговування державного боргу стає дорожчим. Окрім цього, держави збільшують витрати на оборону.
Цього тижня ціни на нафту досягали майже 120 доларів за барель — майже як у 2022 році, тоді як напруження на ринку газу наразі менш відчутне. Газ подорожчав більш ніж на 50% з початку конфлікту, проте все ще коштує приблизно в шість разів менше, ніж рекордні понад 300 євро за мегават-годину, зафіксовані в попередній кризі.
Аналітики відзначають, що через обмежені фінансові можливості нові програми державної підтримки будуть більш прицільними. За підрахунками Morgan Stanley, у 2022-2023 роках витрати на енергетичну підтримку у країнах єврозони становили близько 3,6% ВВП, тоді як зараз уряди можуть дозволити собі приблизно 0,3% ВВП на рік, щоб не порушувати бюджетних норм ЄС.
Одним із можливих джерел фінансування можуть стати податки на надприбутки енергетичних компаній — практика, яку багато країн запроваджували під час попередніх криз. Втім, експерти попереджають, що субсидії і цінові обмеження можуть призвести до зростання споживання енергоносіїв та подальшого підвищення цін.
Військовий конфлікт на Близькому Сході призвів до найбільшого в історії розриву у постачанні нафти на світовому ринку. За даними Міжнародного енергетичного агентства, обсяг постачань сирої нафти та нафтової продукції через Ормузьку протоку скоротився з близько 20 мільйонів барелів на добу до війни до мінімальних рівнів зараз.
У зв’язку з різким підвищенням вартості пального через геополітичне загострення, деякі уряди вже звертаються до громадян із закликами обмежувати використання автомобілів.
Розгорнутий аналіз цих подій пропонує 8 канал.
