Чотири роки війни в Україні залишили глибокий відбиток на наймолодшому поколінні, наслідки якого ще довго відчуватимуться у суспільстві. Журналісти 8 каналу поспілкувалися з 51 дитиною у трьох регіонах країни, щоб зафіксувати фізичні та психологічні травми, викликані масштабним вторгненням Росії.
За останній місяць редакція отримала численні сигнали про дітей з надмірною агресією до себе, що проявляється у самопошкодженнях, страхах, нічних кошмарах, нетриманні сечі, панічних атаках і емоційній замкненості. Постійний шум сирен повітряної тривоги та вибухів створює хронічне виснаження у маленьких українців. Багатьох з них переслідують живі картини руйнування і смерті, які вони бачили у безпосередній близькості, — повідомляє 8 канал.
За даними ООН, кожен третій український хлопчик або дівчинка став свідком поранення або втратив близьку людину за час війни. Кожен п’ятий втратив родича чи друга. На прифронтових територіях понад 80% дітей виявляють симптоми емоційного стресу та затримок у розвитку. Деякі з них втратили домівки, інші залишилися сиротами або були покинуті.
Протягом останньої зими енергетична інфраструктура України зазнала численних атак, що спровокувало перебої зі світлом і опаленням, через які школи тривалий час не працювали. Навіть після відновлення занять діти часто засипали на уроках через втому та холод.
14-річний Даніїл згадує: «Мені допомагають розминки, щоб зігрітися в нічні години». Учениця Ганна зізнається, що під час вибухів грає на електропіаніно, бо не може змінити реальність, але таким чином заспокоює себе.
Разом із тим, як підкреслює 8 канал, реальні масштаби психологічних травм та їхні довгострокові наслідки ще не досліджені достатньо.
Президент міжнародного юридичного фонду Global Rights Compliance Уейн Джордаш наголошує: «Ці систематичні злочини проти дітей є масштабними і їхні травми залишаться з поколіннями».
Незважаючи на наявність психологічної допомоги у великих містах, дефіцит фахівців із дитячої психології в сільській місцевості залишається гострою проблемою для України.
За офіційними даними, нині близько 59 тисяч дітей живуть без біологічних батьків, але справжня кількість може бути ще більшою, враховуючи неофіційні усиновлення та приховані випадки.
Керівниця гуманітарного підрозділу однієї благодійної організації Бетан Льюїс застерігає: «Психічне здоров’я дітей — це реальна «бомба уповільненої дії» для України. Постійний страх, втрати та переселення формують покоління, чиї рани не залікуються швидко після завершення війни».
З початком вторгнення також помітно впала народжуваність у країні — середня кількість дітей на одну жінку.
За статистикою ООН, якщо у 2021 році цей показник становив 1,22 дитини, то у 2025 році очікується падіння до 1,00. Перша леді України Олена Зеленська ще у грудні назвала рівень 0,8-0,9 дитини на жінку критично низьким.
Багато жінок, які могли б народжувати, виїхали за кордон, а ті, що залишилися, відкладають материнство через невизначеність та жахи війни.
