Україна опинилася перед загрозою бюджетної «чорної діри» обсягом 55 мільярдів євро, що може стати ключовим фактором у подальшій війні проти Росії. Експерти попереджають, що без схвалення Європейським Союзом кредиту під заставу заморожених російських активів Київ може вже цієї весни залишитися без необхідного фінансування, що суттєво послабить українську оборону.
За повідомленням видання The Telegraph, Європейська комісія ініціювала створення так званого «репараційного кредиту», який базуватиметься на 210 млрд євро заморожених активів Росії. З цієї суми до 90 млрд євро мають надати протягом найближчих двох років. Також до фонду мають змогу долучитися інші міжнародні партнери, зокрема Велика Британія, яка одночасно просуває власний план передачі Україні активів на суму близько 9,12 млрд євро (8 млрд фунтів стерлінгів).
Основою для кредиту слугують російські державні активи, збережені переважно в бельгійському депозитарії Euroclear. Однак реалізація цього плану опинилася під загрозою, адже Бельгія стримує його через побоювання щодо можливих судових позовів з боку Москви. У зв’язку з цим 18 грудня, у четвер, на саміті лідери ЄС зберуться для пошуку компромісного рішення.
Якщо цей кредит не буде затверджений, Україна може вичерпати свої фінансові ресурси вже до середини 2026 року, попереджають аналітики. Лео Літра, експерт Європейської програми безпеки, у коментарі The Telegraph заявив: «Якщо ж Україна не матиме плану Б, це означатиме поразку у війні».
Нестача коштів уже відчутна на фронті. За оцінками, Україна здатна випустити лише один артилерійський снаряд на кожні десять російських. Літра зауважив: «Вогнева перевага Росії – 10 до 1. Україна могла б виробляти оборонну продукцію на суму 40 млрд євро на рік, але виробляє менше половини. Планували випустити 8 мільйонів дронів, проте буде лише 4 мільйони».
Економіка України приблизно у десять разів менша за російську, але країна витрачає 34% ВВП на оборону – це найбільший у світі відносний показник. Водночас Кремль при меншому відсотку ВВП в абсолютних цифрах витрачає майже утричі більше.
Міжнародний валютний фонд підтвердив, що бюджетний дефіцит України на 2026–2027 роки становитиме 55 млрд євро. За інформацією Єврокомісії, для забезпечення оборони та підтримки економіки у 2025 році Києву знадобиться 136 млрд євро. Без додаткової допомоги вже навесні з’являться серйозні ризики неспроможності виплати зарплат військовим і державним службовцям.
Політична криза в ЄС та стримана позиція США ще більше ускладнюють ситуацію. Зокрема, американська сторона виступає проти репараційного кредиту та, за інформацією джерел, наполягає на поверненні заморожених російських активів у разі ухвалення плану.
Як повідомляє The Times, «європейцям доведеться повернути ці кошти». Велика частина грошей може бути повернена Росії в рамках мирної пропозиції колишнього президента США Дональда Трампа.
Кільський інститут світової економіки застерігає, що військова допомога Україні може впасти до найнижчого рівня з початку масштабної війни. Незважаючи на стабільний рівень номінальних зарплат військових, їх купівельна спроможність істотно знизилася через інфляцію у військовій сфері. Аналітики попереджають, що брак озброєння і фінансування може призвести до падіння морального духу та рекордного рівня дезертирства.
Недостатнє фінансування гальмує і можливості для дальніх ударів по Росії. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сєрський оцінив, що подібні атаки завдали Кремлю збитків приблизно на 21,5 млрд доларів (близько 18,32 млрд євро).
Росія вже подала позов до суду проти Euroclear, намагаючись заблокувати план кредиту. Проте експерти вважають, що у разі отримання України репараційного кредиту та спрямування коштів на підсилення оборони це може змусити Москву сісти за переговорний стіл. Якщо ж ні – це буде свідченням вигорання Заходу.
«Це сигнал для Росії, що Європа досі не може забезпечити макрофінансову підтримку України на довгостроковій основі», – підкреслила старша наукова співробітниця Німецького фонду Маршалла США Олена Прокопенко.
Навіть у разі ухвалення кредиту перед Україною залишаються виклики щодо довгострокової стійкості у боротьбі з Москвою.
Максим Самойлюк, економіст Центру економічної стратегії, в коментарі для 8 каналу зауважив: «Це найбільший фінансовий пакет за останні роки для України, але потреби у обороні перевищують навіть ці можливості. Репараційний кредит радше допоможе утриматися на плаву, ніж повністю задовольнить усі потреби».
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн наголосила на терміновості ухвалення цієї ключової для Києва фінансової підтримки.
Президент України Володимир Зеленський уже прибув до Брюсселя, аби переконати міжнародних партнерів у необхідності розблокування та використання заморожених російських активів. У той же час Володимир Путін заявив, що Росія не відмовиться від захоплення нових територій силою, якщо Київ та європейські політики не погодяться на переговори за американською пропозицією.
Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа попередила: без додаткової зовнішньої допомоги з 1 квітня 2026 року в Україні почнуть бракувати кошти на соціальну сферу, включно з освітою та охороною здоров’я.
Як зазначає Politico, європейські дипломати працюють над пошуком компромісу в найкоротший термін, щоб врятувати угоду про надання життєво важливої фінансової підтримки Україні напередодні саміту лідерів Європейського Союзу 18 грудня.
