Відновлення роботи нафтопроводу «Дружба» в Україні може зайняти близько місяця-півтора, втім це не передбачає повного ремонту пошкодженої інфраструктури. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час брифінгу за підсумками наради за участю голови держави, прем’єр-міністра та уряду, повідомляє кореспондент 8 каналу.
Як зазначив президент, це питання також обговорювалося під час розмови з президентом Європейської ради Антоніу Гутеррешем. Зеленський наголосив: «Відомо, що орієнтовно за місяць-півтора технічно нафтопровід може поновити роботу».
Водночас глава держави зауважив, що йдеться лише про технічний запуск системи, а не про повноцінне відновлення всіх зруйнованих об’єктів інфраструктури. За словами Зеленського, Україна готова надати необхідну інформацію за умови, що ЄС не обере інші варіанти, не блокуватиме фінансування кредиту та не вимагатиме зобов’язань щодо постачання російської нафти в Угорщину та Словаччину. «Ми ретельно все підготуємо, а остаточне рішення – за партнерами», – підкреслив президент.
Детально про стан нафтопроводу розповів голова «Нафтогазу» Сергій Корецький. Він наголосив, що «Дружба» – це не просто магістральні труби, а складна інфраструктурна система, що включає насосні станції, компресори та різне обладнання для транспортування нафти. Корецький нагадав, що 27 січня через атаку безпілотників було серйозно пошкоджено головну насосну станцію у Бродах (Львівська область). Хоча частину літальних апаратів збили, один із дронів спричинив пожежу, в результаті якої зруйнували резервуар на 75 тисяч тонн – один із найбільших у Європі.
Відновлення цього резервуару у попередньому вигляді, за словами Корецького, не має сенсу – з технічних та безпекових міркувань, адже він знову може стати об’єктом атаки. Натомість він запропонував збудувати підземні резервуарні комплекси за стандартами НАТО, які забезпечуватимуть надійне зберігання різних видів нафти та будуть стійкими до обстрілів.
Крім того, Корецький підкреслив необхідність відновлення й інших ключових складових нафтопроводу – насосних установок, компресорів та технічного обладнання. Особлива увага приділяється дренажному резервуару, який допоможе знизити критичний тиск у системі та запобігти екологічним аваріям.
Під час пожежі існувала загроза масштабного виливу нафти, тому було вирішено тимчасово перенаправити сировину в трубу, щоби зменшити екологічні ризики. «Ми могли б просто чекати, доки виллється десятки тисяч тонн нафти, або ж відправити її у трубопровід і скоротити час ліквідації пожежі. Обрали другий варіант», – сказав Корецький.
Наразі тривають відновлювальні роботи та будівництво трубопроводу-перемички, який дасть змогу переключати потоки з пошкодженого резервуара на запасники. Технологічна спроможність системи очікується до відновлення в межах місяця-півтора. Паралельно ведеться робота над проектно-кошторисною документацією, що визначить реальні витрати на повномасштабний ремонт і зведення нових підземних сховищ.
За словами Корецького, лише розробка такого проекту в європейських країнах зазвичай триває від трьох до шести місяців.
12 лютого міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що через російську атаку 27 січня транзит нафти через «Дружбу» до Угорщини та Словаччини було призупинено. Водночас саме ці країни звинувачують Україну у припиненні поставок.
Зокрема, Угорщина заблокувала виділення Україні кредиту ЄС на 90 мільярдів доларів. Словаччина та Угорщина загрожували зупинити екстрені поставки електроенергії до України. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо назвав це кроком у відповідь на припинення транзиту російської нафти через «Дружбу».
Таким чином, попри можливість часткового відновлення роботи нафтопроводу, перед Україною та її партнерами стоїть складне завдання щодо повного відновлення інфраструктури та подолання політичних та економічних викликів, що виникли після інциденту. 8 канал продовжує слідкувати за розвитком подій.
