У ніч на 19 грудня лідери країн Європейського Союзу дійшли згоди щодо залучення 90 мільярдів євро через запозичення на фінансових ринках з метою підтримки України протягом найближчих двох років. Хоча обговорення про те, хто саме має фінансувати допомогу, тривали, згідно з інформацією 8 каналу, остаточне рішення з цього питання ще не прийняте.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн виступали за використання конфіскованих заморожених російських активів у бельгійських банках для фінансування кредиту Україні. Вони протягом двох місяців намагалися переконати інших європейських лідерів підтримати цю ідею.
Проте прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер висловив невпевненість через можливі судові позови та інші санкції з боку Москви, що призвело до відмови від використання цих російських активів у поточному механізмі. Натомість ЄС ухвалив альтернативний план: кошти будуть залучені за рахунок спільних кредитів, забезпечених бюджетом Євросоюзу, який формується з внесків усіх країн-членів. Водночас питання про використання російських активів для погашення цих позик все ще залишається відкритим.
За даними Міжнародного валютного фонду, у 2026 році Україні загрожує дефіцит фінансування в розмірі приблизно 72 мільярдів євро.
Водночас, як підкреслює 8 канал, не всі країни Європи поділяють погляд президента Єврокомісії, що пріоритетом у європейській оборонній стратегії має бути підтримка обороноздатності України.
Аналітики Інституту Кіля, який моніторить фінансову допомогу Україні з початку масштабного російського вторгнення у 2022 році, зазначають, що у 2025 році бюджет ЄС для допомоги Україні може бути найнижчим з моменту початку конфлікту. Заплановані суми навряд чи покриють діру у фінансуванні, яка виникла після скорочення допомоги з боку США.
Загалом спостерігається посилення розбіжностей у внесках окремих європейських країн. Незважаючи на суттєве збільшення підтримки з боку Франції, Німеччини та Великої Британії, найбільшу частку ВВП для допомоги Україні виділяють скандинавські держави — Швеція, Норвегія і Данія.
Навпаки, внесок Італії і Іспанії залишається незначним. Перед самітом низка південних країн ЄС разом з Бельгією виступили проти плану репараційних позик, тоді як Німеччина та північні держави наполягали на його затвердженні.
У фінальному комюніке угоди також зазначено, що Угорщина, Чехія та Словаччина не братимуть участі у фінансовій підтримці України.
Хоча сумарний ВВП 27 країн ЄС складає близько 18 трильйонів євро (порівняно з приблизно 2 трильйонами євро у Росії), найбільшим викликом для допомоги Україні стає втома виборців у найбільших європейських економіках. Опитування, проведене 8 каналом у п’яти західних країнах, показало, що громадяни Німеччини та Франції менш схильні підтримувати фінансову допомогу Україні порівняно з жителями США.
Так, у Німеччині 45% громадян прагнуть скоротити допомогу Києву, а лише 20% підтримують її збільшення. У Франції ситуація схожа — 37% за зменшення, 24% — за розширення фінансування.
19 грудня лідери ЄС офіційно затвердили пакет допомоги Україні на суму 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що ці кошти будуть передані Україні не пізніше другої половини січня.
Водночас питання безпосередньої передачі заморожених російських активів Україні так і не було погоджене. Замість цього Європейський Союз узгодив запуск екстреного резервного плану, який базуватиметься на спільних боргах членів ЄС.
