Міністри фінансів країн "Великої сімки" (G7) розглядають можливість спільного вивільнення запасів нафти під координацією Міжнародного енергетичного агентства, аби стримати стрімке підвищення світових цін на "чорне золото". Відповідне рішення може бути ухвалене на позачерговій нараді, запланованій на 9 березня.
За даними, оприлюдненими Financial Times, серед країн G7 три держави висловили підтримку ідеї використання нафтових резервів, які налічують близько 1,2 мільярда барелів. Частина американських посадовців вважає за доцільне одночасний випуск приблизно 300-400 мільйонів барелів, що становить близько 25-30% загальних запасів.
Ця дискусія проходить на тлі зростаючого тиску на президента США Дональда Трампа з метою запобігання подальшому підвищенню цін на нафту. Станом на сьогодні середня ціна бензину в США досягла 3,45 долара за галон, у порівнянні з 2,98 доларами тижнем раніше, і прогнозується подальше подорожчання, якщо адміністрації не вдасться вплинути на ці тенденції.
Згідно з інформацією порталу Investing, 9 березня європейський еталон Brent у торгах спочатку подолав позначку в 119 доларів за барель (станом на 4:30 за київським часом), а потім знизився до майже 103 доларів за барель. Американська марка WTI також спочатку піднялася вище 119 доларів, а опісля опустилася трохи вище 98 доларів за барель.
Financial Times зазначає, що глобальне зростання цін на нафту минулого тижня може викликати інфляційний шок і нанести тривалу шкоду світовій економіці. Китай, Індія, Південна Корея, Японія, Німеччина, Італія та Іспанія — найбільші імпортери нафти, тому вони особливо вразливі до різких коливань цін.
Видання також нагадує, що стратегічні нафтові резерви були створені в 1974 році після арабського нафтового ембарго, яке викликало суттєве здорожчання палива і дефіцит у західних країнах. Ці запаси покликані допомагати великим споживачам реагувати на серйозні енергетичні потрясіння. З часу заснування Міжнародного енергетичного агентства його члени п’ять разів провели спільний випуск нафти з резервів — останні два випадки сталися у 2022 році на тлі зростання цін після початку війни в Україні.
Водночас 2 березня Іран оголосив про закриття Ормузької протоки, ключового маршруту, через який проходить близько 20% світового експорту нафти. Того ж дня Корпус вартових Ісламської революції повідомив про атаку на нафтовий танкер, що намагався пройти через протоку.
Військові дії в Ірані, тривала блокада Ормузької протоки та удари по нафтовій інфраструктурі у регіоні Близького Сходу сприяли зростанню цін на нафту понад 119 доларів за барель. Після цього котирування поступово знизилися.
Про це інформує 8 канал.
