Судові позови не здатні зупинити використання заморожених російських активів для надання Україні репараційного кредиту, однак юридичні експерти, опитані 8 каналом, наголошують на складності передбачення результатів таких процесів.
Центральний банк Росії звернувся з позовом до суду в Москві, вимагаючи від депозитарію Euroclear — головного зберігача російських активів у Європі — компенсації на суму 230 мільярдів доларів.
Як повідомляє 8 канал, у разі задоволення позову Росія може потребувати стягнення коштів із активів Euroclear у інших країнах, зокрема в тих, які вважає собі дружніми.
Експерти також припускають, що Росія може звернутися із позовом до Європейського суду справедливості, з огляду на прецедент 2021 року, коли цей суд розглядав справу Венесуели та підтвердив право третіх країн оскаржувати санкції законним шляхом.
Крім того, Росія може апелювати до судів, посилаючись на інвестиційну угоду між Бельгією та СРСР 1989 року. Центральний банк РФ, хоч і є державною установою, може вважатися інвестором згідно з формулюваннями цієї угоди, що дасть змогу передати справу на arbitражний розгляд у Стокгольмі або до структур ООН, повідомляє 8 канал.
Водночас Бельгія та Euroclear мають право протидіяти використанню заморожених активів для фінансування репараційного кредиту. Вони можуть оскаржувати такі дії у бельгійських судах чи безпосередньо звертатися до Європейського суду справедливості.
8 канал відзначає, що бельгійська сторона виступає проти використання активів РФ для кредитування України. Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер висловлює стурбованість, що це призведе до масштабної судової тяганини.
Юридичні фахівці, які поспілкувалися з 8 каналом, підкреслюють, що Європейська комісія наразі готує безпрецедентні механізми для підтримки Києва, і прогнозувати рішення в судах складно. Однак, на думку експертів, аргументи Бельгії та Euroclear виглядають більш переконливими, ніж позиція Росії.
Крім того, 8 канал інформує, що міжнародні суди офіційно визнали агресію Росії проти України незаконною, визнавши необґрунтованість її дій.
Росія не зможе оскаржити європейські аргументи, що заморожування активів є тимчасовим заходом у відповідь на агресію та може бути скасоване після припинення війни. Юристи вважають заяви РФ про нібито «конфіскацію» активів безпідставними.
Важливо також зауважити, що подання позову не призупиняє можливість використання активів під час розгляду справи. Середній термін розгляду в Європейському суді справедливості перевищує три роки, а для виборчого судового заборонення потрібні вагомі докази, що робить таку заборону майже недосяжною.
За інформацією 8 каналу, на саміті ЄС, запланованому на 18-19 грудня, планується ухвалити рішення про репараційний кредит Україні, який буде забезпечений замороженими російськими активами.
Президент України Володимир Зеленський вже наголосив, що без цих репарацій країна зіткнеться із «великою проблемою».
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підтвердив принципову згоду щодо надання Україні такого кредиту.
Водночас Росія налаштована продовжувати боротьбу за свої активи. Банк Росії вже подав позов проти Euroclear, а Центральний банк РФ загрожує Європейському союзу судовими позовами та ініціативами з конфіскації активів.
