Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц поділився своєю оцінкою ймовірності досягнення європейської домовленості щодо використання заморожених російських активів для фінансування подальшої оборони України, повідомляє Reuters із посиланням на його слова. За його словами, шанси на укладення угоди становлять близько 50 на 50.
Політик наголосив на гострій необхідності прийняття подібного рішення, оскільки Україні потрібна буде фінансова підтримка принаймні на два наступних роки. Нагадаємо, що існуюча програма допомоги ЄС діятиме лише до першого кварталу 2026 року.
«У багатьох країнах Європи є сумніви, і я їх розумію. Але якщо ми не почнемо діяти зараз і не зробимо все можливе, щоб зупинити наступ російських військ, то коли це станеться?» — зазначив Мерц.
Крім того, канцлер зазначив, що не здивований жорстким тоном нової Стратегії національної безпеки США щодо Європи, оскільки це відображає критику, висловлену на Мюнхенській конференції з безпеки віцепрезидентом США Джей Ді Венсом.
Фрідріх Мерц сподівається, що ізоляціоністські тенденції у США триватимуть недовго, і з часом Вашингтон знову посилить співпрацю з європейськими партнерами.
Раніше 8 канал повідомляв, що Бельгія відкинула пропозиції Європейської Комісії щодо розблокування кредиту для України за рахунок заморожених російських активів. У Бельгії висловили занепокоєння через юридичні ризики і можливий тиск з боку Росії, попередньо гарантуючи собі можливість використання коштів до 210 млрд євро для захисту національних інтересів. Єврокомісія, у свою чергу, наполягала, що гроші для України не надійдуть доти, доки країни ЄС не забезпечать фінансові гарантії не менше ніж на 50% суми виплат. Однак Бельгія вважає ці умови недостатніми.
Також 8 канал раніше писав про заяву Президента України Володимира Зеленського щодо репараційного кредиту, який він охарактеризував як важливу гарантію безпеки країни та «гейммейкер» для всієї України. Президент наголосив, що у разі продовження агресії з боку Росії країна зможе розраховувати на фінансову підтримку обсягом 45 млрд євро щорічно, які будуть спрямовані першочергово на зміцнення армії та розвиток оборонного потенціалу.
