Американські санкції проти російської нафти загрожують повністю блокувати її постачання до Угорщини, що ставить країну у складне становище та змушує шукати підтримку у сусідньої Хорватії — до чого Будапешт досі ставився з обережністю.
За даними Politico, протягом останніх трьох років прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан наполягав, що відмова від російської нафти призведе до серйозних загроз енергетичній безпеці держави і значного подорожчання пального. Однак на фоні запроваджених США санкцій, які можуть повністю перекрити поставки з Росії, а також планів ЄС щодо посилення митних зборів на імпорт нафти з РФ, Угорщина змушена шукати альтернативні шляхи надходження сировини.
Таке рішення неодмінно вплине на напружені відносини між Угорщиною і Хорватією. Раніше Будапешт звинувачував Загреб у завищенні транзитних тарифів на експортні товари, що обмежує можливість диверсифікувати постачання. Крім того, угорська сторона вважає, що трубопровідна мережа Хорватії не може фізично забезпечити необхідні обсяги нафти, проте в Хорватії ці звинувачення заперечують.
Оскільки Угорщина є країною без виходу до моря, вона покладається на трубопровід Adria, який забезпечує транспортування нафти з хорватських портів. За останні роки, на думку угорських експертів, тарифи на транзит, встановлені хорватською стороною, значно зросли, що веде до підвищення собівартості нафтопродуктів у країні.
Втім, тамтешні аналітики, зокрема Тамаш Плецер із банку Erste, вважають подібні претензії необґрунтованими. Він пояснює, що кінцева ціна пального в Угорщині формується переважно за регіональними середземноморськими еталонними показниками, а не залежить безпосередньо від вартості сировини. Зростання вартості нафти впливає радше на прибутковість основного імпортера – компанії MOL, і зменшує податкові надходження до бюджету.
Окрім цього, тривають спори щодо пропускної спроможності трубопроводу Adria. Під час нещодавніх технічних тестів MOL повідомила, що через проблеми інфраструктура здатна підтримувати необхідний обсяг транспорту лише протягом однієї-двох годин. У відповідь голова правління хорватської трубопровідної компанії JANAF Степан Аданич запевнив у повній готовності забезпечити потреби MOL на рівні 14,5 мільйонів тонн сировини на рік, підкресливши при цьому наявність знижок для угорського імпортера на російську нафту.
З початку повномасштабної війни в Україні частка російської нафти в енергетичному балансі ЄС суттєво скоротилася — з 26% у 2021-му до 3% у 2024-му. Натомість Угорщина збільшила свою залежність від російських поставок: наразі близько 92% імпорту сирої нафти припадає на РФ, тоді як до війни цей показник становив 61%. Це посилює тиск на угорську економіку під впливом американських санкцій проти російських нафтових компаній.
Не зважаючи на тиск з боку Сполучених Штатів та Брюсселя, прем’єр Орбан заявив, що угорський уряд «працює над способами обходу санкцій», не розкриваючи докладних планів. Такий крок вказує на прагнення зберегти енергетичну стабільність країни навіть за ціною складних політичних компромісів.