Уряд України впроваджує низку надзвичайних заходів для стабілізації енергосистеми в умовах суворої зими та інтенсивних російських обстрілів, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко на своєму Telegram-каналі.
Українська енергетика наразі переживає критичну фазу. На це впливають несприятливі погодні умови — найважчі за останні два десятиліття, а також посилені напади Росії. Уряд оперативно реагує на ситуацію, застосовуючи комплекс заходів для мінімізації наслідків. Координаційну роль у подоланні кризових явищ взяв на себе перший віцепрем’єр і міністр енергетики Денис Шмигаль.
Для оперативного реагування в країні працюють штаби на загальнодержавному рівні, а також окремий штаб для Києва і Київської області. Ці структури цілодобово координують дії енергетиків, комунальних служб, ДСНС, місцевої влади та центральних органів виконавчої влади.
Прем’єр-міністр анонсувала можливе пом’якшення комендантської години у регіонах із запровадженою надзвичайною ситуацією в енергетиці. Під час дії комендантської години громадяни отримають більше можливостей для необхідних дій, а порядок контролюватимуть силові структури.
З огляду на складну обстановку столична влада спільно з Міністерством освіти планує продовжити або встановити зимові канікули для шкіл до 1 лютого 2026 року. Це рішення не поширюється на дитячі садки. Якщо безпекова ситуація погіршиться, усі навчальні заклади можуть перейти на дистанційне навчання або продовжити канікули.
Для підвищення потужностей генерації влада спростила підключення додаткових джерел енергії — таких, як когенераційні установки, модульні котельні, газотурбінні та газопоршневі агрегати. Це дозволить оперативно нарощувати виробництво електроенергії.
По всій Україні вже створено понад 10 тисяч «пунктів несокрушимості», з них понад 1 200 — у Києві. У найближчі дні планується відкриття додаткових таких пунктів, які будуть функціонувати у складних погодних умовах та період надзвичайної ситуації. Вони також забезпечуватимуть харчування для відвідувачів.
Міністерство енергетики, Міністерство розвитку громад, Держенергонагляд та інші відомства протягом найближчої доби проведуть детальний аналіз потреб у генераторах і резервному обладнанні по регіонах. Прем’єр уточнила, що це обладнання оперативно спрямують туди, де воно найбільше необхідне для забезпечення життєдіяльності інфраструктурних об’єктів.
У Києві та Київській області планують провести поглиблений аудит ситуації. Для найбільш уразливих будинків підготовлені резервні джерела живлення, доставка води та інша допомога. Уряд має намір включити житлові будинки з електроопаленням до переліку об’єктів, критично важливих для інфраструктури, щоб гарантувати їх безперебійне опалення.
Обласні військові адміністрації та Київська міська військова адміністрація наділені завданням максимально скоротити споживання електроенергії, зокрема обмежити зовнішнє освітлення будівель, рекламних щитів та вуличних ліхтарів.
Міністр енергетики Денис Шмигаль здійснює повний контроль і координацію виконання названих заходів.
За інформацією 8 каналу, у січні поточного року Росія збільшила інтенсивність обстрілів енергетичної інфраструктури Києва. 9 січня під ударами опинилися ключові столичні ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, внаслідок чого приблизно половина столиці лишилася без тепла, близько 400 будинків залишились без опалення.
Енергетичний експерт Олександр Харченко відзначив, що Київ зараз проходить найскладніший енергетичний період від початку повномасштабної війни з Росією.
Також газета The New York Times повідомляла, що цьогорічні російські удари по столиці стали найбільш руйнівними за всю війну. Російська сторона змінила тактику, зосередившись на ізоляції та руйнуванні енергозабезпечення ключових міст, таких як Київ, Одеса і Дніпро.
