Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець висловив занепокоєння щодо нового Трудового кодексу, розробленого Міністерством економіки України. У своїй відповіді на запит Радіо Свобода омбудсмен зазначив, що проєкт містить значну кількість недоліків, включаючи структурні прогалини, юридичну невизначеність, а також положення, які можуть послабити права та гарантії працівників у порівнянні з теперішнім законодавством. Він підкреслив, що деякі норми Трудового кодексу суперечать принципам, викладеним у Конституції України і міжнародних зобов'язаннях.
Дмитро Лубінець також повідомив, що у грудні 2024 року він вже надсилав Мінекономіки свою позицію щодо проєкту нового Трудового кодексу, акцентуючи на важливості оновлення трудового законодавства, особливо в контексті майбутнього після війни. "Українське суспільство заслуговує на законодавство, яке відповідає європейським трудовим цінностям, соціальному миру та справедливості", – зазначив омбудсмен.
Він підкреслив, що проєкт нового Трудового кодексу потребує суттєвих доопрацювань, щоб відповідати актуальним викликам і захищати права працівників. Омбудсмен зауважив на наявності серйозних недоліків у цій законодавчій ініціативі.
Нагадаємо, що в Україні триває процес розробки нового Трудового кодексу, який має замінити застарілий Кодекс законів про працю та врахувати вимоги і стандарти Європейського Союзу. Текст проєкту нового кодексу було оприлюднено для громадського обговорення, але він ще не був зареєстрований у Верховній Раді України.
Міністерство економіки запевняє, що новий Трудовий кодекс розроблено з метою адаптації законодавства до сучасних викликів замість радянських норм. "У проєкті закону ми передбачили вісім різновидів трудових договорів, зокрема для надомної та дистанційної роботи. Він також покликаний посилити можливості людей з інвалідністю та сприяти подоланню гендерного дисбалансу в оплаті праці", – заявила Юлія Свириденко.
Вона також зазначила, що її команда провела численні зустрічі з представниками громадянського суспільства, бізнесу та міжнародних організацій, щоб спільно доопрацювати законопроєкт відповідно до потреб як працівників, так і роботодавців.