Експерти провели дослідження, в результаті якого виявили російські компанії, що уникли санкцій, але продовжують закуповувати комплектуючі та обладнання для військово-промислового комплексу (ВПК) Росії. Про ці факти повідомляє 8 канал.
Фахівці, аналізуючи операції на внутрішньому ринку РФ у поєднанні з митними даними, встановили, які підприємства зовнішньоекономічної діяльності у 2024 році укладали контракти з провідними оборонними підприємствами.
У 2022 році близько десяти тисяч російських компаній імпортували продукцію під санкціями на суму понад 22 млрд доларів. Понад дві тисячі з них стали контрагентами ключових гравців ВПК. Відомо, що ці контрагенти здійснили постачання для головних підприємств на суму понад 80 млрд рублів (приблизно 1 млрд доларів).
Обсяг санкційних товарів, які завезли контрагенти оборонної галузі, перевищив 5 млрд доларів. При цьому враховувалися лише поставки вартістю понад 20 тис. доларів. Важливо зауважити, що не вся імпортована продукція використовується винятково у військовій сфері — чимала її частина йде також для цивільних потреб.
Значна частина санкційних компонентів не має аналогів, а їхня відсутність здатна суттєво підірвати роботу російського ВПК. Наприклад, японське обладнання для лазерного плазмохімічного травлення від компанії SMC Corporation має високий попит у виробництві електроніки в Зеленограді, що застосовується у військових виробах.
У 2024 році АТ "Контракт Холдинг" доставило таке обладнання для відомого виробника російських мікросхем АТ "Мікрон" — армійського постачальника, якого теж включили до санкційного списку.
Імпортерів, що співпрацюють із ВПК РФ, можна розподілити на чотири основні категорії:
1. Найбільш чисельна група — це перепродавці металообробних верстатів та запчастин до них. До неї входять компанії "Уніматика", "Амека", "Промарсенал", АТ "Росмарк-Сталь", "Союз Інжиніринг", "ІПР Обладнання", "МТ Машинері", "СТС Технологія", "Грант-Трейд" та "Інкор".
2. Друга категорія — перепродавці електроніки, включно з платами, мікросхемами, радіодеталями, роз’ємами, телекомунікаційним обладнанням та системами автоматизації: серед них "Трімікс", "Юнісервіс", "Радіофід Системи" і "Бі Пітрон".
3. Третя група — імпортери, що не обмежуються китайською технікою. Лідером серед західних брендів виступає японська Tsugami, відома своїми верстатами. Крім того, у структурі поставок помітні країни походження: Тайвань, Корея, Швейцарія.
4. Останні — це імпортери, які уникли основних санкцій через незначні обсяги співпраці з ВПК.
Західні країни поки що лише частково внесли в санкційні списки найбільших імпортерів-перепродавців, що працюють із оборонним комплексом. Середні та дрібні компанії майже не потрапили під обмеження.
Якщо розширити санкції і на ці підприємства, це може завдати суттєвого удару по військовому виробництву в Росії.
Раніше 8 канал повідомляв, що російська оборонна промисловість не змогла забезпечити виконання завдання уряду щодо запуску власного виробництва мікросхем для криптографічного захисту військової інформації.
Зокрема, Міністерство промисловості та торгівлі РФ оштрафувало концерн "Автоматика" на суму понад 800 тисяч доларів через невиконання плану з організації виробництва мікросхем.
Також відомо, що Таганрозький авіаційний науково-технічний комплекс імені Г. М. Берєва у 2025 році зазнав збитків понад 5 млрд рублів (близько 65 млн доларів), в той час як у 2024 році він мав прибуток у 1,19 млрд рублів (приблизно 15 млн доларів).
