Президент України Володимир Зеленський, посилаючись на дані української розвідки, повідомив, що Росія нібито запропонувала США угоду вартістю 12 трильйонів доларів в обмін на пом'якшення санкцій. Як зазначив один зі співрозмовників, ця пропозиція вже отримала схвалення.
Інформація, опублікована виданням The Economist, свідчить про посилення занепокоєнь у Європі через можливий тиск з боку президента США Дональда Трампа. За даними джерел, Трамп може наполягати, щоб Україна до червня — встановленого ним крайнього терміну для миру — пішла на руйнівні компроміси з метою отримання вигоди від Росії.
Російська сторона запропонувала США низку стратегічних проектів, серед яких розробка арктичних родовищ нафти, газу та рідкоземельних металів, створення дата-центру на основі атомної енергетики, а також будівництво тунелю під Беринговою протокою. На перший погляд, ця угода могла б бути взаємовигідною: Росія відчуває наслідки низьких цін на енергоресурси та санкцій, тоді як Трамп зацікавлений в отриманні помітних результатів до проміжних виборів у листопаді.
Однак заявлена сума угоди — 12 трильйонів доларів, що в шість разів перевищує річний ВВП Росії, – виглядає значно перебільшеною та більше спрямованою на підтвердження амбіцій президента Джо Байдена, наголошує The Economist. Крім того, сьогодні Китай уже обігнав США в освоєнні цих ресурсів.
Варто згадати, що кроки щодо скасування санкцій проти Москви вже ведуться. П’ять великих американських компаній, серед яких Apple та McDonald's, які раніше покинули російський ринок, нещодавно зареєстрували там нові торгові марки.
Під час минулорічної зустрічі Володимира Путіна з Дональдом Трампом російський лідер запропонував своєрідний "подарунок" – повернення активів на суму близько 5 мільярдів доларів, конфіскованих у 2022 році у нафтової компанії Exxon Mobil.
Перед початком повномасштабного вторгнення більшість компаній, які працювали на території Росії, були європейськими, а не американськими. Незважаючи на це, США сподіваються, що потенційне зняття санкцій відкриє для американського бізнесу нові можливості.
Експорт Росії енергоносіїв, продуктів харчування та металів міг би принести американським компаніям приблизно 300 мільярдів доларів щороку у вигляді логістичних і торгових зборів. На території Західної Сибіру знаходяться великі, ще нерозроблені родовища з оцінкою в 12 мільярдів барелів нафти та газу, а російська Арктика володіє ще більшими запасами – до 50 мільярдів барелів.
За даними, зібраними в регіонах Півночі Росії, там зосереджено близько 29 мільйонів тонн рідкісноземельних металів, що еквівалентно 74 рокам світової видобутку. Москва планує збільшити частку на світовому ринку критичних металів із нинішніх 1,3% до 10% вже до 2030 року, включаючи дуже рідкісні "важкі" рідкоземельні елементи.
Проте, попри гучні заяви, реальна реалізація скасування санкцій ускладнена. Західні компанії мають негативний досвід роботи в Росії через непрозору податкову систему, корумповані суди та недотримання контрактів.
Більше того, ринки, які залишили західні бізнеси після 2022 року, вже зайняли компанії з Азії, Туреччини та інших регіонів. У 2024 році Китай забезпечує 57% імпорту товарів в Росію, що суттєво більше за показник у 23% до початку війни.
Що стосується Москви, то Московське шосе, що сполучає головний аеропорт столиці з містом, уже давно позбавлене представництва європейських та японських автомобільних брендів — тепер там домінують китайські фірми. Зв’язки між Росією та Китаєм, які є одночасно нерівноправними і тісними, призводять до того, що вже близько 30% російської зовнішньої торгівлі відбувається в юанях. Однак великі проєкти, для реалізації яких Росії потрібна підтримка Заходу, стикаються з низкою перешкод.
За підрахунками The Economist, навіть найбільш оптимістичний сценарій для Трампа передбачає, що російський проєкт принесе не більше 340 мільярдів доларів на рік. І навряд чи такі рівні збережуться на протязі десятиліть — саме стільки часу знадобиться, щоб досягти обіцяних Кремлем 12 трильйонів.
Наприкінці минулої осені Дональд Трамп представив власний план мирної угоди для завершення війни в Україні, що фактично передбачав капітуляцію Києва. Тоді сума потенційних вигод була значно меншою — близько 300 мільярдів доларів.
На завершення президент Володимир Зеленський заявив, що під час переговорів із Трампом відчував надмірний тиск із боку США, спрямований на те, щоб змусити Україну йти на компроміси, які вигідні агресору, повідомляє 8 канал.
