В Україні продовжують зростати виклики у сфері захисту енергетичної інфраструктури через постійні атаки з боку Росії. Проте водночас українська сторона суттєво розширює та удосконалює систему оборони своїх енергетичних об’єктів. Про це під час спілкування з журналістами розповів віцепрем’єр-міністр з питань відновлення та міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба, інформує кореспондент УНІАН.
За його словами, упродовж останніх місяців ганебна тактика РФ базується на застосуванні безпілотників-камікадзе типу "Шахеди", які багаторазово вражають одні й ті самі цілі – до 15-20 разів. Важливим моментом є збільшення ваги бойової частини цих безпілотників: вона майже подвоїлася за два роки, тепер становить близько 90 кг. Керування дронами здійснюється операторами, котрі навчаються виконувати складні маневри під час польоту, що ускладнює їх перехоплення. Водночас Україна інтенсифікує розробку та впровадження сучасних військових і цивільних технологій захисту.
З початку 2023 року Агентство відновлення взяло на себе відповідальність за безпеку 22 ключових об’єктів "Укренерго" у 14 регіонах країни. Із запланованих 46 захисних елементів уже реалізовано 38, решта 8 знаходяться на стадії завершення, ступінь готовності яких близько 90%. До кінця року також передбачено підсилити захист приблизно сотні додаткових об’єктів енергетичної інфраструктури. Формування списку пріоритетних точок відбувається у тісній співпраці з обласними військовими адміністраціями, балансоутримувачами і Міністерством енергетики.
Кулеба особливо наголосив, що комплексна система оборони передбачає залучення мобільних вогневих груп, застосування засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), систем протиповітряної оборони, а також фізичний захист об’єктів.
Голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин детальніше розповів про три рівні фізичного захисту енергетичних споруд. Перший рівень відповідає мінімальному рівню захисту. Другий – забезпечує захист від влучань безпілотників та уламків ракет. Третій, найвищий рівень – протистоїть прямому влучанню ракет. Задля забезпечення такого рівня безпеки біля існуючих підстанцій будуються великі підземні комплекси загальною площею понад 10 тисяч квадратних метрів із багатошарового бетону. Вартість таких споруд — мільярди гривень, але після їх завершення тут розміщуватимуться нові підстанції. Наразі більшість діючих підстанцій обладнані другим рівнем захисту.
З осені цього року зафіксовано загострення ракетних і безпілотникових атак на українську енергетику. Особливо руйнівними стали удари в ніч з 29 на 30 жовтня, що призвело до значних пошкоджень інфраструктури та постраждалих серед мирного населення.
Голова "Укренерго" Віталій Зайченко відзначив зміну тактики ворога: Росія нині намагається зробити українську енергосистему непридатною до нормального функціонування. Його підтримав енергетичний експерт Геннадій Рябцев, підкресливши, що завдяки збудованим інженерним захисним спорудам та діям протиповітряної оборони ймовірність серйозних пошкоджень зменшується. Втім, на його думку, повністю нейтралізувати наслідки атак – навіть теоретично – наразі неможливо.