Падіння курсу рубля в Росії прискорюється, тоді як центральному банку не вдається контролювати інфляцію. Однак країна не стикається з серйозними труднощами в питанні фінансування бюджету чи військових витрат. Таку інформацію наводить дослідження "Russia Chartbook" від KSE Institute за грудень. „Рубль залишається під сильним тиском девальвації, втративши раніше встановлену стабільність. Цієї осені його падіння прискорилося, і курс знецінився більш ніж на 50% відносно долара США та євро, а також зазнав втрат щодо інших основних валют. Одна з основних причин — зниження надходжень у твердій валюті та санкції, накладені на фінансові установи і Московську біржу", — йдеться в документі.
Аналітики зауважують, що Центральний банк Росії не в змозі стримувати інфляційні процеси, незважаючи на підвищення облікової ставки до 21%. У листопаді загальний рівень інфляції становив 8,9% в річному вимірі, а базова інфляція — 8,2%.
Серед ключових чинників — майже двозначне збільшення заробітних плат, військові витрати, девальвація рубля та зростання кредитування приватного сектору на 61%, що дорівнює близько 650 мільярдів доларів з середини 2022 року. У грудні Центральний банк, імовірно, продовжить посилення монетарної політики, а ринки прогнозують підвищення ставки ще на 200 базисних пунктів, зазначають фахівці.
Зовнішнє середовище залишається здебільшого сприятливим для Росії, незважаючи на зниження цін на нафту. „У листопаді ціна експорту російської нафти знизилася до 64,4 долара за барель, а знижка до Brent залишилася на рівні нижче 10 доларів за барель, що є найнижчим показником з початку повномасштабного вторгнення. Завдяки тіньовому флоту, який забезпечує 90% морського експорту сирої нафти, Росія отримала додаткові 9,4 мільярда доларів доходу за перші 11 місяців 2024 року. Ці надходження підтримали профіцит поточного рахунку на рівні 57,4 мільярда доларів за січень-листопад", — підкреслюється в дослідженні.
Згідно з даними, Росія не стикається з істотними обмеженнями в фінансуванні свого бюджету або військових витрат. У період з січня по листопад дефіцит федерального бюджету зменшився до 389 мільярдів рублів у порівнянні з 878 мільярдами за аналогічний період минулого року. Зростання доходів від нафти і газу на 26% в поєднанні з іншими надходженнями компенсувало на 24% підвищення витрат. Для покриття дефіциту Росія випустила 1,9 трильйона рублів внутрішнього боргу з грудня до сьогодні через обмеженість макроекономічних резервів.
„Союзники України повинні скористатися зростаючим фінансовим тиском на Росію та її обмеженими макроекономічними резервами для посилення економічного й стратегічного тиску", — вважають аналітики.
Як повідомляє The Wall Street Journal, протягом останніх двох років військова економіка Росії підживлювала споживчі витрати і підвищувала прибуток компаній. Однак останнім часом війна призвела до зростання інфляції та відсоткових ставок, впливаючи на прибуток бізнесу.
Водночас, замість того щоб звинувачувати війну за ворожу бізнес-середу, російська ділова еліта вважає за краще покладати свої нарікання на голову центрального банку. Фахівці платформи Visual Capitalist створили інфографіку, у якій представлені найбільші економіки світу за валовим внутрішнім продуктом (ВВП), скоригованим за паритетом купівельної спроможності (ПКС). Росія в цьому рейтингу займає четверту позицію після Китаю, США та Індії.