Прагнення Дональда Трампа, новообраного президента США, завершити війну в Україні вселило надію на можливість укладення мирної угоди та спровокувало дискусії щодо потенційних миротворчих сил та гарантій безпеки для Києва. Це може свідчити про зацікавленість Москви в досягненні угоди. Як повідомляє видання Foreign Policy, призначений Трампом посланник з питань України Кіт Келлогг натякнув, що відмова Росії від переговорів може призвести до збільшення військової підтримки України; проте Трамп має більш неоднозначну позицію. Багато з його радників прагнуть скасувати або суттєво зменшити американську допомогу Україні, яка наразі становить близько 45% від загальної трансатлантичної підтримки.
Найближче коло Трампа хоче натиснути на європейських союзників по НАТО, щоб вони підвищили оборонні витрати і взяли на себе більшу частину відповідальності за безпеку в Європі, тоді як США планують зосередитися на Азії.
Масштабний заклик до збільшення військових витрат в Європі на тлі зростаючої загрози з боку Росії, а також потенційно більші витрати на підтримку України можуть ще більше ускладнити фінансові бюджети європейських країн, які вже відчувають тиск. Перерозподіл соціальних витрат на користь військових бюджетів може викликати популістський опір.
Ці потенційні внутрішні проблеми добре усвідомлюють у Кремлі — і це стане ще однією причиною, чому Москва може чинити опір мирним переговорам. З погляду Росії, вона може продовжувати війну, чекаючи, поки західне фінансування Києва зменшиться.
Одним із очевидних рішень для компенсації зменшення фінансової підтримки з боку США могло б стати використання 300 мільярдів доларів заморожених російських валютних резервів.
У ситуації, коли виникає все більша потреба у пошуку нових ресурсів для підтримки економіки та оборони України, конфіскація та використання заморожених російських активів можуть стати привабливим варіантом для Європи та США. Такі дії безсумнівно можуть бути виправдані в контексті забезпечення відповідальності Росії за її порушення міжнародних норм.
Конфіскація російських активів стала б потужним стримувальним фактором проти використання військової сили для зміни міжнародно визнаних кордонів. Позитивні наслідки таких дій демократичних держав можуть перевищити їхній внесок у підтримку міжнародного порядку. Це також показало б Росії, що США та Європа мають ресурси для надійної й тривалої підтримки України. Використання цих коштів, або навіть реальна загроза зробити це, може стати переломним моментом у даній ситуації, особливо в теперішніх умовах.
Країни G7 зобов'язалися надати Україні кредит у розмірі 50 мільярдів доларів, який буде погашатися лише за рахунок відсотків з заморожених активів.
24 грудня Україна отримала мільярдний грант від США, який був забезпечений доходами від заморожених російських активів.
6 січня стало відомо, що британські парламентарі публічно закликали до передачі Україні заморожених активів Росії. Такий крок має дати зрозуміти Москві, що "агресори повинні платити".