В Україні стартував новий етап розвитку економіки, який можна охарактеризувати як "срібний вік" – час, коли роботодавці дедалі більше цінують працівників віком понад 50 років. Такими думками поділилася в інтерв’ю 8 каналу директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України імені М.В. Птухи Елла Лібанова.
### Зростаючий попит на працівників 60+ та демографічні особливості
Елла Лібанова відзначила, що нинішні роботодавці активно шукають співробітників старшої вікової групи, особливо серед чоловіків віком від 60 років. Цей тренд зумовлений кількома факторами, зокрема меншим ризиком мобілізації таких кандидатів у контексті військового конфлікту, а також демографічними характеристиками попередніх поколінь. За словами експертки, «чоловіки 60+ є більш привабливими для роботодавців, бо вони практично не підлягають мобілізації».
### Галузеві відмінності у ставленні до старших працівників
Разом з тим, Елла Лібанова підкреслила, що попит на працівників старшого віку сильно варіюється в різних сферах економіки. Наприклад, у ресторанному бізнесі старших співробітників рідко можна зустріти в ролях, пов’язаних із безпосереднім спілкуванням з клієнтами (фронт-офіс), натомість їх досить багато на кухнях та в бек-офісних функціях.
У сферах роздрібної торгівлі та нерухомості також існує чіткий розподіл: працівники 55+ рідко стають обличчям компанії, наприклад, агентами з продажу, проте активно працюють у підтримувальних ролях поза увагою клієнтів. Натомість у промисловості, сільському господарстві, транспорті та будівництві досвідчені фахівці старших вікових категорій користуються великим попитом через свій досвід і надійність.
### Вікові бар'єри: нейтральність чи упередження?
Лібанова зауважила, що хоча більшість роботодавців не називають вік офіційною причиною відмови, натомість вони посилаються на вимоги до швидкості роботи, здатності навчатись, стресостійкості, адаптивності. Проте на практиці ці критерії часто не перевіряються для кандидатів старших вікових груп, що призводить до прихованого ейджизму.
### Внутрішні бар’єри: феномен "самоейджизму"
Крім того, Елла Лібанова виділила таке явище, як "самоейджизм" – коли самі представники старшого віку вважають, що їхній час минув і вони мають поступатися місцем молодшим. Незважаючи на це, багато з них залишаються активними в домашньому господарстві, догляді за рідними і хочуть бути корисними й на робочих місцях.
### Селективна інтеграція та модель зайнятості старших працівників
За словами експертки, сучасний ейджизм не має явних заборон, але проявляється через підвищені вимоги до продуктивності, організацію праці в окремих галузях і невеликі інвестиції у розвиток старших співробітників. Це формує селективний підхід до їхнього працевлаштування – вони більше задіяні у стабілізуючих, допоміжних ролях, аніж у стратегічних чи клієнтських позиціях.
### Особливості працевлаштування у сервісних та креативних сферах
В сервісних галузях, за словами Лібанової, формально старші кандидати запрошуються на співбесіди, але фактично їхнє працевлаштування ускладнене через специфіку роботи. У творчих напрямах, таких як дизайн чи шоу-бізнес, роботодавці віддають перевагу молодшим фахівцям. Так само секретарські посади часто орієнтовані на молодь, хоча можуть служити стартовим майданчиком для початку кар’єри.
### Зміна парадигми на ринку праці після війни
До війни, за словами Елли Лібанової, на ринку праці в Україні існував активний ейджизм: переважна кількість вакансій містила вікові обмеження до 35–45 років. Такі практики, незважаючи на законодавчі обмеження, ускладнювали пошук роботи людям старше 50 років. Сучасна ситуація змінилась у зв’язку з воєнним станом – роботодавці охоче наймають працівників пенсійного віку, оскільки це знижує ризики мобілізації.
—
Таким чином, сьогодні в Україні формується нова економічна реальність, де люди старшого віку відіграють важливу роль у трудових процесах, особливо в тих сферах, які цінують їхній досвід і стабільність. Проте певні виклики, пов’язані з ейджизмом і внутрішніми стереотипами, залишаються актуальними.
