Канада оголосила про інвестиції $4,6 млрд у розвиток стратегічних мінералів та зміцнення міжнародних альянсів для стримування впливу Китаю
У світлі зростаючої домінанти Китаю у глобальному ринку стратегічних мінералів Канада оголосила про масштабну інвестиційну програму на суму 4,6 млрд доларів США. Мета ініціативи — активізувати національне виробництво та розширити співпрацю з іншими країнами для зменшення залежності від КНР у цій стратегічно важливій галузі.
Згідно з інформацією Financial Times, міністр енергетики Канади Тим Ходжсон заявив про впровадження закону про військове виробництво для накопичення стратегічних мінералів, які мають вирішальне значення для оборонного сектору та високотехнологічної індустрії. Подібними заходами раніше вже скористалися США.
Нещодавно у Торонто відбулася зустріч представників країн Великої сімки (G7), де було обговорено створення так званого «клубу покупців» — нового альянсу, який має на меті координацію здобутку й постачання критичних мінералів. Такий крок спрямований на відновлення багатосторонньої моделі співпраці після укладення двосторонніх угод між США, Австралією та Японією, зокрема у сфері рідкоземельних металів.
Канада позиціонує себе як ключового постачальника ресурсів для західних економік, що дедалі активніше прагнуть зменшити ризики залежності від Китаю, який наразі контролює більшість глобального видобутку стратегічних мінералів. Інвестиційна програма також підтримує зростання оборонних бюджетів країн-членів НАТО – аспект, який раніше викликав критику з боку колишнього президента США Дональда Трампа.
Одним із пріоритетних проектів стане будівництво заводу з виробництва синтетичного графіту в провінції Онтаріо, що реалізується норвезькою компанією Vianode. Вартість виробництва оцінюється у кілька мільярдів доларів і сприятиме сталому постачанню анодних матеріалів для батарей електромобілів. Окрім того, завод із виробництва скандію компанії Rio Tinto у провінції Квебек отримав підтримку в рамках багатоцільового інвестиційного пакету.
Угода передбачає, що Канада гарантуватиме закупівлю продукції за фіксованими цінами, що створить стимули для подальшого розвитку родовищ на її території та забезпечить інвесторам безпеку вкладень.
Наразі Китай зберігає монопольне становище у світовому ланцюжку постачання рідкоземельних металів. На початку серпня 2023 року Пекін обмежив експорт цієї групи матеріалів у бік західних оборонних компаній. Це рішення негативно вплинуло на виробництво високоточних мікроелектронних приладів, безпілотних літальних апаратів і ракетних систем, спричинивши занепокоєння у світових лідерів з приводу надмірної залежності від КНР.
У відповідь Австралія виділила кредит у розмірі $1 млрд місцевим гірничодобувним підприємствам для збільшення видобутку рідкоземельних металів.
Хоча торговельні суперечки, що почалися у період президентства Дональда Трампа, тимчасово послабили відносини США з деякими союзниками, посилена політика Китаю щодо контролю над експортом стратегічних мінералів сприяла новому етапу міжнародної кооперації. США, Австралія та Японія вже уклали низку угод, які посилюють колективні зусилля західних країн у здобутку та постачанні критично важливих мінералів.
