За нашими спостереженнями, одна проста помилка — пропустити платіж на кілька днів — нерідко перетворюється на складну історію з множинними нарахуваннями: пеня, комісії, капіталізація відсотків. Можливо, ви уявляли собі штрафи як разову плату. Насправді — це шар за шаром витрат, які швидко наростають.
Що відбувається першими: коротко і по суті
Перший рівень — банківські санкції: пеня за прострочення (0,1–0,5% від суми заборгованості за день), штрафні одноразові санкції (часто 1–3% від кредиту) і комісії за ведення простроченої заборгованості (приблизно 2–5% щомісяця). Далі — судові витрати, витрати на колекторів, державне виконавче провадження. Іще далі — погіршена кредитна історія і обмеження практичного життя (арешт рахунків, опис майна, утримання із зарплати).
Види штрафів: таблиця для швидкого орієнтування
| Вид покарання | Типовий розмір | Як нараховується |
|---|---|---|
| Пеня за прострочення | 0,1–0,5%/день | щоденно |
| Штраф за порушення умов договору | 1–3% від суми кредиту | одноразово |
| Комісія за ведення простроченої заборгованості | 2–5% щомісяця | щомісяця |
| SMS/сповіщення | 2–5 грн | за повідомлення |
Що контролює закон — коротко
Цивільний кодекс (стаття 549) дає кредитору право вимагати відшкодування збитків, але суд може зменшити неустойку, якщо вона явно непропорційна шкоді. Практика Верховного Суду показує: не можна нараховувати штрафи, що перевищують основну суму боргу більш ніж удвічі. Також існує обмеження щодо облікової ставки НБУ — розмір санкцій не перевищує подвійну облікову ставку (за наявними прецедентами практики судів).
Державні механізми тиску — що реально роблять виконавці
Після рішення суду починається виконавче провадження: арешт рахунків, опис майна, утримання частини зарплати (іноді до 50%), а при значних сум — тимчасова заборона виїзду за кордон. Державний виконавець також стягує виконавчий збір — близько 10% від суми стягнення, але не менше мінімального порогу (приблизно 0,4 мінзарплати).
Коли може настати кримінальна відповідальність?
Якщо людина систематично ухиляється від погашення або свідомо приховує майно — можливе притягнення за статтею 205 ККУ. Штрафи — до кількох десятків неоподатковуваних мінімумів або обмеження волі до двох років; ймовірно, у важких випадках практикують суворіші заходи.
Два короткі кейси — щоб зрозуміти на практиці
Кейс 1: Марія пропустила платіж на кредитці на 10 днів. Пеня 0,3%/день + комісія за прострочення зробили її борг на 15% більшим за місяць. Вона звернулась до банку, уклала реструктуризацію — і через півроку уникла суду.
Кейс 2: Олег кілька місяців не відповідав на дзвінки кредитора. Через суд банк домігся арешту рахунків; Олег втратив можливість розраховуватись за повсякденні потреби. Мораль: мовчання посилює проблему.
Як уникнути штрафів: практичний чек‑лист (і чому це працює)
- Звʼяжіться з банком за 5–7 днів до дати платежу — чому: дає час на погодження варіантів та уникнення автоматичних нарахувань.
- Підготуйте документи, що підтверджують втрату доходу (довідка, лікарняний) — чому: потрібна доказова база для реструктуризації.
- Запропонуйте реальний план погашення і зафіксуйте домовленості письмово — чому: усні домовленості не захистять у суді.
- Розгляньте часткові платежі — чому: демонстрація добросовісності часто зменшує тиск і мотивує банк до компромісу.
- Ведіть архів квитанцій і скріншотів трансакцій — чому: це ваш доказ при спорах про нарахування.
Реструктуризація: коли це реальний вихід
Реструктуризація може означати пролонгацію терміну, кредитні канікули (1–6 місяців), зміну валюти або ставка, часткове списання боргу. По суті, це компроміс: банк зменшує навантаження, позичальник погоджується на нові умови. НБУ останні роки (зокрема під час воєнного стану з 2022 року) рекомендував банкам розглядати такі заявки від позичальників, що втратили платоспроможність з об’єктивних причин.
Про капіталізацію відсотків — в чому підступ
Капіталізація означає: прострочені відсотки додають до основної суми, і на цю суму знову нараховують відсотки та штрафи. Ефект — лавиноутворення боргу. Можливо, у вашому договорі ця опція прописана — перевірте. Якщо банк застосував капіталізацію без чіткої підстави — судова практика іноді ставала на бік позичальників.
Контрінтуїтивна порада
Іноді найрозумніший крок — не ігнорувати дзвінки, а відповідати. Це дивно, але працює: контакт дає шанс узгодити реструктуризацію або тимчасову відстрочку. По суті, комунікація знижує транзакційні витрати для обох сторін.
Короткий алгоритм дій, якщо ви вже в простроченні
- Оцініть розмір заборгованості — збережіть всі платіжки.
- Зателефонуйте в банк — поясніть ситуацію і попросіть варіанти реструктуризації.
- Надішліть документи, що підтверджують складності, і вимагайте письмової відповіді.
- Якщо банк відмовляє — проконсультуйтеся з юристом (спеціалізація: банківське право/боргові спори).
- При загрозі суду готуйте докази платежів і комунікацій — це знижує ризик несправедливих нарахувань.
Що цікаво: іноді банки готові списати частину штрафів за умови укладення нового графіка. Це не міф — зустрічні компроміси відбуваються регулярно, особливо коли клієнт демонструє план погашення.
Підсумок: штрафи та санкції в Україні мають декілька рівнів — банківський, судовий, виконавчий. Досвід показує: проактивна комунікація, документована реструктуризація і збереження доказів — ваші найнадійніші інструменти. По‑перше, дійте швидко; по‑друге, фіксуйте все письмово; по‑третє, звертайтесь за професійною допомогою, якщо бачите ризик ескалації. Це дає вам контроль і зберігає репутацію — а репутація в майбутньому часто дорожча за тимчасове полегшення.
