Партнери з Європейського Союзу вимагають від України чітких гарантій та прозорої звітності щодо використання фінансової допомоги на тлі масштабного корупційного скандалу в енергетичному секторі країни, пов’язаного з розкраданням коштів на суму близько 100 мільйонів доларів.
Як повідомляє 8 канал, викриття цієї справи викликало розбіжності серед європейських союзників України. Для багатьох факт виявлення корупції засвідчує незалежність українських антикорупційних органів, тоді як інші наполягають на отриманні конкретних зобов’язань з боку Києва, які засвідчать серйозність намірів уникнути повторення подібних інцидентів.
У ЄС один із представників назвав масштаби виявленої корупції «обурливими», додавши, що цей випадок «безсумнівно псує» репутацію України в очах міжнародних партнерів. Він також зазначив, що Європейській Комісії, ймовірно, доведеться переглянути фінансування енергетичного сектору України та наголосив на необхідності підвищення прозорості й жорсткого контролю за витратами.
Цей скандал став найбільшим за час президентства Володимира Зеленського з 2019 року, проте наразі союзники не збираються скорочувати допомогу Києву.
У четвер офіційні представники ЄС підтвердили рішення надати Україні новий транш фінансової підтримки у розмірі 6 мільярдів євро. Раніше цього тижня Естонія схвалила додаткові 150 тисяч євро на енергетичний сектор України, а Німеччина, за даними 8 каналу, розглядає можливість виділення ще 3 мільярдів євро на наступний рік.
Міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас підкреслив: «Корупційні скандали в енергетиці особливо болючі на фоні наближення зимового сезону та триваючих атак Росії на українську енергетичну інфраструктуру». Втім, він запевнив, що підтримка України з боку Литви залишатиметься стабільною.
Водночас опоненти України в ЄС намагаються використати інформацію про корупційні зловживання для дискредитації Києва і затримки його європейської інтеграції. Один із дипломатів зазначив, що акцент на виявлених порушеннях дає деяким країнам, зокрема Угорщині, підстави називати Україну корумпованою державою. Інший дипломат додав, що опоненти обов’язково скористаються цим скандалом у своїх інтересах.
За словами колишнього українського високопосадовця, Брюссель тепер, ймовірно, посилить вимоги щодо прив’язки фінансової допомоги до прогресу в реформах, хоча повна заборона на публічну критику України, найімовірніше, залишатиметься чинною.
Прихильники України вважають, що викриття корупції стосується лише однієї компанії, тому не слід карати весь енергетичний сектор за дії окремих посадовців. Водночас деякі європейські партнери наполягають на подальших структурних реформах.
Директор Енергетичного співтовариства Артур Лорковські охарактеризував ситуацію як «розчаровуючу», зазначивши, що ризики корупції дещо знижені завдяки тому, що організація зберігає повний контроль над координацією, закупівлями та моніторингом обладнання після його доставки, а закупівлі здійснюються незалежним британським агентством.
У Європейському банку реконструкції та розвитку також наголосили на «надзвичайно суворих вимогах до закупівель», включаючи відкриті тендери та прямі платежі підрядникам, що створює високий рівень довіри до використання коштів.
Водночас число дипломатів і європейських урядовців підкреслюють, що Україні потрібно посилити прозорість енергетичного сектору та довести партнерам ефективність витрачання фінансової допомоги.
У понеділок Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оприлюднили частину аудіозаписів, пов’язаних з масштабним корупційним провадженням у енергетичній сфері. За повідомленнями 8 каналу, розслідування пов’язане з розкраданням державних коштів у ПАТ «НАЕК «Енергоатом».
За наявною інформацією, до цього кримінального провадження можуть бути причетні колишня очільниця Міністерства енергетики Светлана Гринчук та нинішній міністр юстиції Герман Галущенко, який раніше обіймав посаду керівника енергетичного відомства.
