У випадку, коли громадяни знаходяться у розшуку та чинять опір працівникам територіальних центрів комплектування (ТЦК) і поліції, їм можуть обмежувати свободу. Однак, забороняється забирання мобільних телефонів, хоча їх використання може бути обмежене. Про це повідомили представники Сухопутних військ України на пресконференції 14 січня. Журналісти відразу ж звернули увагу на феномен "бусифікації", відео з такими ситуаціями продовжують з'являтися у соціальних мережах та новинних стрічках. Заступниця начальника ТЦК та соціального забезпечення у Києві, майор Лариса Козак, зазначила, що затримані, зазвичай, перебувають у розшуку і чинять опір.
"Коли ми говоримо про відео, на яких люди змушені сідати в транспортні засоби, варто зазначити, що це було викликано їхньою непокорою, і у таких випадках складається адміністративний протокол про затримання. На особу, після доставки до органів Національної поліції або ТЦК, накладається відповідне адміністративне стягнення у вигляді штрафу або санкцій, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення," – сказала майор Козак, додавши, що це лише один із способів вирішення таких ситуацій.
Щодо випадків, коли в затриманих забирають телефони, посадовиця охарактеризувала їх як незаконні. "Треба пам'ятати, що приміщення ТЦК – це режимний об'єкт, де ведеться робота з документами з певним рівнем секретності. Вимога співробітника ТЦК або військовослужбовця може стосуватися визначення місця для спілкування військовозобов'язаного у приміщенні. Таке місце повинно бути в кожному районному ТЦК," – зазначила Козак.
У відповідь на запитання Радіо Свобода про можливі порушення прав мобілізованих у зв'язку з переведенням фахівців із різних видів військ до піхоти, представники Сухопутних військ підкреслили, що такі випадки, зазвичай, є поодинокими. "Спробуйте запитати у будь-якого командира на будь-якому рівні… Вони скажуть вам, що ніколи не відправлять висококваліфікованого спеціаліста – пілота, танкіста чи артилериста – у піхоту, адже втратили б свою перевагу," – повідомила речниця управління комунікацій командування Сухопутних військ Марина Голуб.
Протягом 2024 року апарат уповноваженого Верховної Ради з прав людини отримав понад чотири тисячі заяв з приводу випадків "бусифікації". Про це в грудні повідомив омбудсмен Дмитро Лубінець, додавши, що в Україні такі випадки стали менш поширеними. Він вважає, що метод "бусифікації" не є ефективним.