В Україні продовжується активне впровадження інноваційних технологій у сфері надзвичайних ситуацій, зокрема використання дронів і роботизованих комплексів для підвищення ефективності реагування на надзвичайні події. Про сучасні досягнення у цій галузі розповів Ігор Гетало, очільник Управління організації роботи та застосування безпілотних систем і робототехніки Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), під час останнього пресбрифінгу.
### Безпілотники у різних напрямках роботи ДСНС
За словами Ігоря Гетала, безпілотні літальні апарати вже стали невід’ємною частиною майже всіх оперативних процесів служби. У роботі застосовуються різноманітні типи дронів: від мультироторних до крилоподібних, здатних виконувати польоти на великі відстані. Це дозволяє у реальному часі передавати відеопотоки або створювати детальні аерофотознімки під час масштабних лісових пожеж і інших надзвичайних ситуацій. Безпілотники також сприяють координації дій у пунктах управління та штабах реагування.
### Роботизовані системи на суші: безпека для рятувальників
Окрім повітряних дронів, у ДСНС активно використовують наземні роботизовані пристрої, особливо в зонах підвищеної небезпеки. Ці роботи допомагають працювати у місцях із ризиком обвалів, вибухів чи розгерметизації на об’єктах нафтової та газової промисловості. Завдяки таким системам рятувальники зводять до мінімуму власні ризики, виконуючи завдання з ліквідації надзвичайних ситуацій на відстані.
### Високотехнологічне розмінування
У сфері знешкодження вибухонебезпечних предметів українські піротехніки використовують універсальні роботи, що дистанційно знешкоджують мінно-вибухові загрози, зокрема касетні боєприпаси. Окрім цього, спеціалізовані механізовані машини значно прискорюють очищення звільнених від мін територій, що сприяє швидкому відновленню сільськогосподарських земель.
### Підводні та надводні роботи
Роботи, що працюють на воді, також посідають важливе місце у діяльності ДСНС. Особливо вони ефективні у зимовий період, скорочуючи час перебування водолазів під водою. Ці технології допомагають у пошуку й вилученні з водних об’єктів предметів, а іноді й тіл людей, які загинули внаслідок нещасних випадків.
### Українські розробки та європейські напрацювання
Ігор Гетало відзначив, що значна частина безпілотних систем, що використовуються ДСНС, походить із країн Європи. Водночас зростає роль українських виробників державної сфери, чия техніка все активніше впроваджується до війська і рятувальної служби. Наразі служба оснащена приблизно 95% необхідних БПЛА, а напрямок наземної робототехніки перебуває ще на стадії інтенсивного розвитку.
### Практична користь безпілотних систем у надзвичайних ситуаціях
Безпілотники вже вважаються незамінними під час гасіння пожеж та інших надзвичайних ситуацій. Вони допомагають виявляти вогнища загорянь на ранніх етапах, слідкувати за порушниками пожежної безпеки, а також оцінювати стан аварійних будівель із метою безпечного допуску рятувальників. У 2025 році за допомогою дронів було врятовано 12 осіб, які загубилися у лісах. Особливо ефективним у пошуках дітей виявився дрон із вбудованим гучномовцем, що транслював дитячі пісні.
### Підвищення ефективності боротьби з пожежами та евакуації
Для боротьби з вогнем у природних екосистемах активно використовують дрони, оснащені тепловізорами, що значно пришвидшує виявлення вогню та організацію гасіння. Крім того, у арсеналі ДСНС є логістичні та евакуаційні роботи, які сприяють покращенню координації та організації роботи рятувальників.
### Роль робітників під час війни
Ігор Гетало наголосив, що жодна машина не замінить психологічні та професійні навички справжнього пожежника-рятувальника, однак роботизовані системи суттєво допомагають у збереженні життя та здоров’я працівників служби. Особливо важливе застосування роботів під час військових дій, коли існує загроза повторних атак: агресор нерідко наносить повторні удари через 30-40 хвилин після першого, створюючи небезпеку для рятувальників, медиків і волонтерів. Роботизовані засоби дають змогу продовжувати гасіння пожеж дистанційно, перебуваючи в безпечних укриттях.
### Сумна ціна боротьби за безпеку
Нагадаємо, що у червні 2025 року під час масованого ракетного обстрілу Києва загинуло троє рятувальників ДСНС, а дев’ятеро отримали поранення. Вони мужньо боролися з наслідками ударів, намагаючись врятувати людей і мінімізувати шкоду. Ця трагічна подія виокремлює важливість подальшого розвитку безпечних технологій для роботи у надзвичайних умовах – технологій, які допоможуть зберегти найцінніше – людське життя.