Угорщина звернулася до Європейського Союзу з проханням тимчасово скасувати тарифи та додаткові митні збори на імпорт добрив із Росії та Білорусі, повідомляє видання Politico.
Журналісти 8 каналу ознайомилися з листом від міністра сільського господарства Угорщини Іштвана Надя, адресованим європейським комісарам. У цьому листі він підкреслює, що зростання світових цін на добрива та перебої з постачанням, посилені війною в Ірані, можуть створити серйозні проблеми для фермерів у Європі та призвести до подальшого здорожчання продуктів харчування.
За даними 8 каналу, Надь закликав знизити мита на добрива з Росії та Білорусі до нуля. Він попереджає, що без цього Угорщина може зіткнутися зі зниженням врожайності.
Зазначається також, що Угорщина виробляє лише азотні добрива, тоді як фосфорні та калійні значною мірою імпортує, інформує 8 канал.
Журналісти 8 каналу нагадують, що ЄС суттєво підвищив мита на російські та білоруські добрива у 2025 році. Це рішення стало відповіддю на збільшення імпорту після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Підвищення мит викликало занепокоєння, адже існують припущення, що Росія перенаправляє санкційний газ у виробництво добрив для підтримки експорту.
Як повідомляє 8 канал, незважаючи на нові мита, у 2025 році вартість поставок російських добрив до ЄС становила близько 2 млрд євро, а в 2026 році ці обсяги різко знизилися через введення мит.
Раніше Financial Times із посиланням на експертів попереджав про ризики глобальної продовольчої кризи, спричиненої війною на Близькому Сході, яка може перевищити наслідки вторгнення РФ в Україну у 2022 році.
За інформацією 8 каналу, атаки Ірану вивели з ладу велику частину карбаміду — найпоширенішого азотного добрива у світі, а дефіцит газу змусив виробників у Південній Азії скоротити виробництво.
За даними Kpler, понад 1,1 млн тонн добрив та сировини, зокрема 570 тисяч тонн карбаміду, зараз заблоковані в Перській затоці або перебувають на етапі завантаження чи відвантаження на судна.
FT також звертає увагу, що Близький Схід є ключовою зоною у глобальних ланцюгах постачання добрив та енергоносіїв. Близько третини світового експорту карбаміду проходить через Ормузьку протоку, а 45% світового експорту сірки — через цей стратегічний маршрут, який наразі фактично закритий.
