Упродовж першої половини 2026 року на території України, яка перебуває під контролем держави, кількість померлих виявилася вчетверо більшою за число новонароджених. Про це повідомила провідна наукова співробітниця Інституту демографії та дослідження якості життя імені Михайла Птухи НАН України, демограф Світлана Аксенова в інтерв’ю 8 каналу.
За її словами, нинішня демографічна ситуація в країні є вкрай складною. Водночас вона відзначила, що подібний розрив між смертністю і народжуваністю спостерігався й у деяких регіонах у 2024 та 2025 роках.
«Ситуація є дуже серйозною. Протягом першої половини 2026 року на контрольованій Україною території кількість померлих перевищила кількість новонароджених у чотири рази. Однак якщо дивитися за регіонами, подібні або навіть гірші показники були зафіксовані і в минулі роки», – пояснила Аксенова.
Демографиня припустила, що частина вагітних українок могла вирушити за кордон заради більш безпечних умов для пологів, що певною мірою впливає на офіційну статистику.
«Вважаю, що статистика не враховує тих жінок, які віддали перевагу народжувати поза межами України через відсутність безпеки вдома. Це частково пояснює значну різницю між кількістю народжень і смертей», – зауважила експертка.
Світлана Аксенова також пояснила, що зменшення чисельності населення закономірно призводить до зниження кількості новонароджених. Вона висловила очікування, що після завершення війни варто очікувати пожвавлення народжуваності.
Вона підкреслила, що безпека є одним із найважливіших чинників, які впливають на рішення родин щодо дітей. Окрім того, на рішення впливає сукупність причин, серед яких економічні труднощі, умови житла, необхідність поєднувати роботу з вихованням, а також питання здоров’я та стосунки у сім’ї.
«Наші опитування свідчать, що безпека посідає перше місце серед причин, через які люди відкладають народження дитини. Проте це рішення визначається комплексом обставин — економічною нестабільністю, житловими проблемами, станом здоров’я і навіть конфліктами у сім’ї», – розкрила Аксенова.
Вона також наголосила, що однакові умови можуть спонукати різні родини до протилежних рішень: деякі відкладають народження дитини до завершення війни, тоді як інші прагнуть мати дитину вже зараз.
«До прикладу, дружини військовослужбовців часто хочуть народжувати саме тепер, побоюючись втрати чоловіка. Вони кажуть: “Я хочу дитину від коханої людини, поки маю таку можливість”», – розповіла демограф.
Крім того, війна загострила усвідомлення цінності життя в багатьох людей, адже новини про втрати нагадують про крихкість існування і важливість дитини як найбільшої цінності людського життя.
За словами Аксенової, державна політика не має зводитися до прямого стимулювання народжуваності, а радше створення сприятливих умов, що дозволяють сім’ям народжувати стільки дітей, скільки вони бажають.
«Термін “стимулювання” мені здається невдалим. Потрібна комплексна підтримка — і в мирний час, і під час війни. Особливо у складні періоди держава має максимально допомагати тим, хто вирішує народжувати дітей», – підкреслила вона.
Раніше 8 канал повідомляв, що за результатами дослідження Групи Світового банку Україна увійшла до трійки країн із найнижчими показниками народжуваності у світі.
Згідно з даними, у 2024 році показник народжуваності в Україні становив приблизно 5,5 на тисячу осіб, а коефіцієнт фертильності — близько однієї дитини на одну жінку. Друге місце за найнижчим рівнем народжуваності посіла Південна Корея (4,7 на тисячу), а найнижчий рівень було зафіксовано у Сан-Марино — 4,2 на тисячу.
Також на 8 каналі повідомляли, що чеські експерти і соціологи радять уряду Чехії впровадити державні програми підтримки для українок, які народжують на території цієї країни. Нині українки не отримують такої допомоги, на відміну від громадян Чехії, які при народженні дитини можуть розраховувати на виплати до 350 тисяч крон (понад 740 тисяч гривень). За даними Міністерства внутрішніх справ Чехії, понад 155 тисяч українок віком від 18 до 65 років мають статус тимчасового захисту в країні. При цьому статистика свідчить, що іноземки, включно з українками, мають нижчий рівень народжуваності у порівнянні з чеськими громадянками.
