Європейська комісія 3 грудня представила довгоочікувану ініціативу щодо використання заморожених російських активів для надання кредиту Україні. Загальна сума, про яку йде мова, становить близько 210 млрд євро, інформує 8 канал з посиланням на The Economist.
За даними видання, на початковому етапі Україна може отримати приблизно 90 млрд євро, а згодом ця сума може значно збільшитися. Мета ініціативи — забезпечити стабільне фінансування діяльності уряду та військових операцій у найближчі роки.
Водночас, без такої підтримки Україна ризикує опинитися у скрутному фінансовому становищі вже до березня або квітня 2026 року. Проте бельгійська влада, де зберігається велика частина заморожених російських активів, виступає проти цієї ініціативи. Останніми тижнями в країні зростає опозиція щодо такого кроку.
The Economist зазначає, що успіх отримання кредиту залежатиме від здатності провідних європейських держав переконати уряд Бельгії підтримати позицію Єврокомісії. Наразі ситуація нагадує внутрішню боротьбу між різними інституціями Брюсселя.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер особливо занепокоєний можливими негативними наслідками для країни через 185 млрд євро заморожених російських активів, які знаходяться у фінансовому кліринговому домі Euroclear, основу якого розміщено в Бельгії. Він боїться, що після зняття санкцій Росія може вимагати їх повернення.
Водночас у Європейському Союзі запевняють, що запропонований механізм мінімізує ці ризики. За планом, банки, у яких зберігаються російські активи, нададуть ЄС безвідсотковий кредит на відповідну суму. Це означає, що відповідальність за позику нестиме весь європейський блок.
Ідея полягає у тому, що в майбутньому Росія змушена буде компенсувати їх у вигляді репарацій для України, якщо санкції будуть скасовані.
Однак бельгійський прем’єр висловлює занепокоєння, що деякі члени ЄС, зокрема потенційно проросійська Угорщина, можуть заблокувати продовження санкцій без наявності репарацій. Це створить для Росії можливість вимагати повернення активів.
Крім цього, Де Вевер побоюється можливих контрзаходів з боку Росії проти самої Бельгії, хоча експерти ставляться до таких ризиків скептично.
Питання також залишається відкритим щодо того, чи не спричинить надання кредиту Україні економічну надзвичайну ситуацію в ЄС, адже запозичення становитиме близько 1% валового внутрішнього продукту усього блоку.
Поки що прем’єр-міністр Бельгії не підтримав план, повідомивши, що існують альтернативні варіанти фінансування, зокрема коштом бюджету та балансу Євросоюзу.
Аналітики видання вважають, що ініціатива з використання заморожених російських активів як кредиту для України стане серйозним тестом для європейської єдності. Далі урядам доведеться продовжувати підтримку із власних бюджетів, що вимагатиме мільярдів євро кожного разу.
У цьому контексті уряди деяких північних країн Європи, які надають значно більшу підтримку, все частіше виражають невдоволення через нерівномірний розподіл фінансового тягаря між країнами-членами.
The Economist не виключає, що Євросоюз може просунути план навіть без згоди Бельгії, однак це призведе до глибокого розколу у блоці.
Рішення щодо ініціативи планують ухвалити на саміті ЄС 18 грудня. Якщо домовленість не буде досягнута, деякі країни розглядають можливість випуску спільних європейських облігацій для тимчасового кредитування України.
До цієї дати європейським лідерам доведеться шукати компроміси з прем’єром Бельгії.
Раніше 8 канал повідомляв, що виконавчий директор депозитарію Euroclear Валері Урбен вважала за потрібне використовувати заморожені російські активи як інструмент для досягнення миру, а не у формі репараційного кредиту Україні. Вона застерігає, що прив’язка активів до репарацій створює надмірні фінансові ризики і може вплинути на привабливість європейського фінансового ринку та системи в цілому.
Також 8 канал інформував, що заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв погрожував Європі війною у випадку спроби використати заморожені російські активи для кредитування України, називаючи це спробою "вкрасти" російські кошти. За його словами, подібні дії можуть спровокувати військовий конфлікт між РФ і країнами ЄС.
