Протягом останніх чотирьох років війна з Україною стала головним фокусом у стратегії Володимира Путіна. Саме ця концентрація зусиль дозволила російському лідеру виправити помилки початкового етапу вторгнення, відновити ініціативу на фронті та встановлювати умови для мирних переговорів за участю Вашингтона.
За даними The New York Times, кількість загиблих і поранених серед російських військових може сягати 1,2 мільйона осіб. Центр стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні підрахував, що на полі бою загинуло близько 325 тисяч військовослужбовців. Водночас економісти попереджають: адаптація економіки під військові потреби загрожує майбутньому країни.
Александра Прокопенко, колишня посадовиця Центрального банку Росії, нині експертка Carnegie Russia Eurasia Center у Берліні, зазначає: «Великі кошти йдуть на танки, боєприпаси, бомби, військові виплати – усе це не має довгострокової цінності й не вкладається у розвиток».
Ще до початку війни економіка Росії страждала від стагнації, високої залежності від експорту сировини та негативних демографічних тенденцій. З 24 лютого 2022 року ці проблеми лише загострилися. Наразі близько 40% федерального бюджету спрямовується на військові й силові потреби, а ще близько 9% ідуть на обслуговування накопиченого дефіциту, пов’язаного з фінансуванням війни.
Російські фінансові ресурси швидко виснажуються. Фонд національного добробуту, створений Путіним на базі доходів від експорту нафти й газу, скоротився з 113 до приблизно 55 мільярдів доларів. У той час, як США та Китай активно вкладають у розвиток штучного інтелекту й передових технологій, Росія зосередилася на нарощуванні озброєнь, що призводить до значного відставання у світових інноваційних рейтингах.
Війна суттєво послабила зв’язки Росії із Західним світом. Прямі іноземні інвестиції впали, внутрішні інвестиції стримуються високими процентними ставками, введеними для боротьби з інфляцією в умовах зростаючих військових витрат. До того ж, минулого року доходи від продажу нафти й газу впали майже на чверть через санкції та падіння світових цін.
Демографічна криза в країні поглибилася. За песимістичними прогнозами, населення Росії може скоротитися до менше ніж 100 мільйонів до 2100 року, тоді як до війни воно становило близько 145 мільйонів. Сотні тисяч людей залишили країну. За останніми даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень, кількість загиблих військових може становити близько 325 тисяч.
Дослідження незалежного проєкту Chronicles показало, що 59% росіян віком від 18 до 29 років підтримали б виведення військ, навіть якщо б усі заявлені Путіним цілі не були досягнуті (у порівнянні з 42% серед загального населення). Майже половина молодих респондентів вважає обмеження Telegram порушенням свободи слова.
На старті війни масштабні військові витрати призвели до короткочасного економічного зростання, що здивувало Захід. Наразі ж економіка сповільнюється: уряд скорочує видатки, на ринку праці посилюється напруженість, податки зростають.
Прокопенко наголошує, що фактично «всі витрати, не пов’язані з військовою сферою чи соціальною підтримкою населення, заморожені». Значна частина ресурсів спрямовується на обходження санкцій та підтримання ілюзії «звичайного життя» замість інвестицій у розвиток. Навіть у разі пом’якшення санкцій стратегічна криза військової економіки продовжить впливати на Росію ще довго.
«Це системна трансформація російської економіки, повернути яку назад буде складно. Не неможливо, але дуже важко», – підсумувала експертка.
За даними видання Fortune, через чотири роки після початку агресії в Україну російська економіка опинилася у так званій «зоні смерті». Вона ще не зазнала колапсу, але зростання ВВП зупинилося, доходи від експорту нафти впали удвічі через санкції, а бюджетний дефіцит швидко втрачає резерви.
У 2025 році дефіцит федерального бюджету Росії становив 2,6% від ВВП. При цьому доходи від продажу нафти й газу знизилися до 8,48 трильйона рублів (111,2 млрд доларів), що на 24% менше, ніж у 2024 році, коли вони сягали 11,13 трильйона рублів (146 млрд доларів).
Про це повідомляє 8 канал.
