У разі, коли громадяни відмовляються виконувати свій обов’язок захищати країну від агресора, застосовується примусове залучення до служби. Хоча це рідкісне і небажане явище, воно стає необхідністю у військових умовах. Про це в інтерв’ю для «Главком» розповів представник Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП) Роман Істомін.
Журналісти запитали пана Істоміна, чому значна частина цивільного населення ставиться до ТЦК із ворожістю. Зокрема, згадали про інциденти в Одесі — коли група людей перевернула мікроавтобус центру, а також у Горішніх Плавнях, де велосипедиста, який супроводжував співробітника ТЦК і поліцейського, відштовхнули місцеві жителі.
«Часто лунають звинувачення, що ТЦК провокує таке ставлення — мовляв, «ловлять», «штовхають» або «затягують у буси». Проте я пам’ятаю, що негатив до військових центрів виник ще до появи таких термінів, як „бусифікація“, і колишніх звинувачень», — пояснив Істомін.
Першим публічним проявом агресії проти військових за його словами був інцидент із полтавським блогером Романом Заволокою. Той продемонстрував неприязнь, показавши середній палець військовим і навіть плюнув у обличчя ексдесантнику. «Більшість суспільства засудила такі дії, але певні його прихильники підтримали блогера. Це сталося в липні 2023 року — перший публічний випадок агресії проти персоналу ТЦК у області. Та до цього вже траплялися непублічні конфлікти, навіть до указу президента про заміну керівників обласних центрів на діючих офіцерів», — додає він.
Навесні 2024 року Істомін разом із журналістами відвідував роботу груп оповіщення, до яких входили військові з досвідом бойових дій, один з них нещодавно повернувся з російського полону. Вони здійснювали перевірку документів і вручали повістки для оновлення даних. Проте, попри відсутність насильства, працівників ТЦК зустрічали із необґрунтованим презирством та агресією. «Вони не застосовували фізичної сили, не затримували людей, але уже вважалися винними лише через свою присутність», — наголосив він.
За думкою Істоміна, причиною негативного ставлення до ТЦК є не дії військових, а небажання частини громадян прийняти реальність війни. «Спочатку всіх закликали вірити у Збройні Сили України, але не кожен був готовий особисто долучитися до захисту. Затягування війни породило ілюзії швидкого завершення, імовірність не йти на фронт», — пояснив він.
У такій ситуації нагадування про військові обов’язки сприймається як джерело роздратування. «Легше вірити у міфи: що вручення повістки на вулиці нібито незаконне або що «хтось інший має боронити країну». Ці забобони активно поширюють псевдоадвокати та проросійські телеграм-канали», — зазначив представник ТЦК.
Він також підкреслив, що ТЦК асоціюється не лише з мобілізацією, але й із загальним нагадуванням про військовий стан країни. «Будь-який інцидент з нашими працівниками стає гучною новиною. Насправді ми виконуємо величезний обсяг роботи: не тільки мобілізацію, а й соціальну підтримку, оформлення документів, облік та координацію з територіальними громадами. Однак суспільству цікавіші страшилки, ніж прийняття суворої реальності війни», — пояснив Істомін.
Щодо зміни ставлення до мобілізації, він припустив, що якби із самого початку з громадянами відкрито чесно говорили про тривалу війну, а не створювали хибні надії на швидку перемогу, ставлення було б іншим. «Замість цього суспільство намагалися заспокоїти, розповідаючи лише про перемоги. Людей не готували до того, що воюємо з великою країною, яка має багаті ресурси, зброю і потужний мобілізаційний потенціал. Найстрашніше те, що досі багато хто вважає, ніби Україна здатна перемогти Росію без участі кожного громадянина», — підсумував він.
Через це мобілізація часто сприймається як примус і покарання. Тим часом, як наголосив Істомін, це реальний спосіб зберегти державність. «Якщо хочемо перемогти, треба зрозуміти: це спільна відповідальність усіх — і на фронті, і в тилу», — підсумував він.
Додатково представник Полтавського ТЦК запевнив: «Примусова доставка військовозобов’язаних — цілком законна міра». «Для мирного часу це ненормальне явище, але в умовах війни це вимушений крок», — пояснив Істомін. За його словами, якщо людина ухиляється від служби, держава змушена застосовувати силу, а виконувати це покликана поліція.
Як інформував раніше 8 канал, адвокат Дар’я Тарасенко радить не розраховувати на автоматичне подовження відстрочки та якомога швидше звертатися з необхідними документами до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). Також 8 канал повідомляв, що ветеран російсько-української війни, офіцер резерву Нацгвардії майор Олексій Гетьман закликає українців категорично засуджувати свідоме ухилення від мобілізації до ЗСУ.
