За нашими спостереженнями, фейки серед мікрофінансових організацій зустрічаються частіше, ніж більшість думає: можливо, кожна десята-двадцята онлайн‑пропозиція містить ризики. Чому так відбувається? Тому що шахраї навчилися маскуватися під легальних гравців — красиві сайти, обіцянки «без перевірок» і миттєві рішення. Тут — конкретно: як не попастися, що перевіряти і що робити, якщо вже сталося неприємне.
1. Несподіваний сигнал: що видає фейкову МФО ще до спілкування
Ні, не лише «занадто вигідні умови». Часто перша підказка — недбала або відсутня інформація про юридичний статус. Якщо на сайті немає повної назви компанії, юрадреси, контактів або номера ліцензії — це тривожний дзвінок. За нашими спостереженнями, підробні ресурси використовують загальні фрази та шаблонні формулювання — «ми працюємо давно», «довіряють тисячі клієнтів» без конкретики.
Питання: перевірили адресу в Google Maps? Якщо її не знайдете — не ігноруйте цей факт. Можливо, це просто нова компанія. Але ймовірність шахрайства при цьому зростає.
2. Найпотужніші ознаки шахрайства (швидко і по суті)
Ознаки, які варто трактувати як «стоп»: обіцянки кредиту без перевірки, вимога попередньої плати (страховка, комісія за розгляд), прохання надсилати документи через месенджери або встановлювати сторонні додатки. Чому це небезпечно? Тому що через месенджери дані витікають, а додатки можуть містити шпигуни.
- Нереально низькі ставки — якщо пропонують суму великих розмірів під сумнівно низький відсоток, задумайтеся: як вони покриватимуть ризики?
- Попередня оплата — «страховка» чи «гарантійний внесок» перед видачею кредиту. Легальні МФО так не працюють.
- Комунікація лише в месенджерах — без офіційної пошти та дзвінків. Це типова тактика уникнення контролю.
3. Як перевірити ліцензію і реєстрацію — покроково (і навіщо кожен крок)
Коротко і поетапно — щоб не загубитися:
- Відкрийте сайт НБУ (bank.gov.ua). Чому: це офіційний реєстр, де фіксуються зареєстровані фінансові установи.
- Знайдіть розділ реєстрів/нагляду та введіть точну назву МФО. Чому: часто схожі назви — привід для помилки.
- Перевірте статус ліцензії і дату останнього оновлення. Чому: деактивовані або відсутні ліцензії — пряма ознака незаконності.
- Зіставте адресу та контакти з інформацією на сайті компанії. Чому: невідповадіння вказують на фальсифікацію.
Додатково: загляньте в Єдиний державний реєстр юрособ (youcontrol або сайт Мін’юсту). Якщо компанія «має» десятирічний досвід, але зареєстрована кілька місяців тому — це сумнівно.
4. Процес подачі заявки: на що слід реагувати негайно
Типові «червоні прапорці» під час оформлення позики:
- Прохання надсилати фото документів у Viber/Telegram або просту пошту — не робіть цього.
- Встановлення сторонніх apk‑файлів або програм — ризик витоку і установлення троянців.
- Тиск часу: «пропозиція діє сьогодні» — маніпуляція, щоб не дати вам перевірити інформацію.
SSL‑сертифікат (https:// і значок замка) — базова умова безпеки передачі даних. Але пам’ятайте: наявність SSL не робить сайт легальним автоматично; це лише показник шифрування трафіку.
5. Короткі мікро-кейси (реальні сценарії)
Кейс 1. Марина, 34 роки, отримала «швидкий кредит» після переказу 800 грн як «гарантійний платіж». Після переказу зв’язок обірвався. Рішення: заблокувала карту, звернулася до банку і в поліцію — частину коштів вдалося повернути (схоже, завдяки швидким діям банку).
Кейс 2. Андрій, 27 років, встановив невідомий додаток для пришвидшення оформлення. Через тиждень зникли дані картки. Висновок: додатки завжди перевіряйте в Google Play/App Store і читайте відгуки; APK із невідомих джерел — ризик втрати грошей.
6. Як захистити свої персональні дані — практичні правила
Не давайте повні дані паспорта чи PIN‑коди на сумнівних сайтах. Використовуйте такі прості, але ефективні кроки:
- Перевірте SSL і домен; зверніть увагу на схожість доменів (фішингові «р»/«а» заміни). Чому: фішинг часто використовує заміни символів.
- Не надсилайте документи через месенджери — вимагайте захищеної форми (KYC — know your customer; перевірка клієнта повинна виконуватися через захищені канали).
- Регулярно перевіряйте кредитну історію в офіційних бюро — хоча б раз на рік. Чому: вчасне виявлення сторонніх кредитів дає більше шансів на оскарження.
7. Якщо ви стали жертвою — план дій (швидко і по пунктам)
Дійте негайно. Чим раніше — тим вищі шанси зупинити втрати.
- Заблокуйте картки і змініть паролі в інтернет‑банку — негайно.
- Зафіксуйте всі докази: скріншоти переписок, реквізити, скрін транзакцій.
- Підіть у банк із заявою про шахрайство; вимагайте розблокування/Chargeback, якщо платіж ще обробляється.
- Подайте заяву до поліції та повідомте кіберполіцію (можливо, за допомогою гарячої лінії).
Гарячі лінії (орієнтовно): Кіберполіція — 0800‑505‑170, НБУ — 0800‑505‑240. Дзвінки безкоштовні в межах України.
8. Додаткові поради від експерта (коротко)
Не поспішайте. Перевірка займає 5–15 хвилин, але рятує від втрат у сотні чи тисячі гривень. Зберігайте скріншоти, ставте питання представникам компанії — офіційно, через електронну пошту з корпоративним доменом. І ще: якщо пропозиція здається надто приємною — ймовірно, вона така не є.
Пам’ятайте: фінансова безпека — це не паніка, а система простих перевірок. Загалом, здоровий скептицизм та кілька перевірених кроків в 2023–2024 роках врятували вже тисячі людей від фішингу та фінансових шахрайств.
