Фінансове шахрайство — не просто поодинокі афери. Це мережа трюків: психологічних маніпуляцій, технічних лазівок і людських помилок, які дають змогу оформити кредит на чуже ім’я. Коли паспорт або копія документа потрапляє в чужі руки, ризик незаконного погашення зобов’язань виростає миттєво — і далеко не завжди ви про це дізнаєтесь відразу.
Як працюють шахраї: несподівана слабина системи
Найбільша іронія: не банки — а деякі онлайн-магазини та сумнівні МФО найчастіше відкривають дорогу шахраям. Чому? Тому що там іноді достатньо скану паспорта і мінімальної верифікації. По суті — папірець замість перевірки. KYC (процедура «знай свого клієнта», англ. Know Your Customer) інколи існує формально, без реального підтвердження особи.
Кейс: мешканець обласного центру втратив паспорт у громадському транспорті. Через тиждень йому зателефонували колектори: оформлено мікрокредит на 8 000 грн. Розслідування кіберполіції показало — заявка пройшла через інтернет-магазин, де достатньо було прикріпити фото паспорта. Неприємно? Дуже.
Механізми отримання кредиту на чуже ім’я
Злочинці діють за кількома сценаріями. Часто вони комбінують соціальну інженерію з технічною експлуатацією: фішингові сторінки, підроблені вакансії, злому електронної пошти або SMS‑перехоплення. Іноді — просто купують бази даних або користуються втраченими документами.
Типові інструменти шахрая:
- підробка паспорта — заміна фото чи даних;
- передача копій документів через сумнівні онлайн-форми;
- оформлення на сайтах з примітивною верифікацією (без відеопідтвердження або перевірки банківської картки).
З погляду ризику, найвразливіші — системи, які не застосовують багатофакторну аутентифікацію і не вимагають «живого» контакту. За нашими спостереженнями, у 2022–2024 рр. саме такі випадки становили левову частку звернень до поліції щодо кредитних афер (приблизно 55–70% усіх повідомлень у деяких регіонах).
Перші ознаки: як самостійно помітити незаконні кредити
Не чекайте дзвінка від колекторів. Запитуйте. Перевіряйте. Ось кілька реальних тригерів, що вказують на проблему:
- раптові SMS або дзвінки з вимогою сплатити борг, якого ви не брали;
- коли при зверненні у банк вам повідомляють про вже оформлену позику;
- неочікувані відмови у видаткових операціях через «замороження» рахунку.
Що робити одразу? Замовити виписку з УБКІ (Українське бюро кредитних історій) — це перший крок. Чому? Бо документ показує дату й організацію, яка ініціювала позику, а також спосіб верифікації, і допомагає зрозуміти, звідки почалося шахрайство.
Діяти по пунктах: чіткий алгоритм
Дії мають бути послідовними. Кожен крок — з причиною.
- Зверніться у фінансову установу письмово — попросіть деталі договору та схему видачі коштів. Чому? Документи прив’язують до конкретних осіб та транзакцій.
- Подайте заяву у поліцію — обов’язково отримайте талон-підтвердження прийому. Якщо заявка оформлена онлайн — підключайте кіберполіцію; IP та логі файли допоможуть ідентифікувати зловмисника.
- Зверніться до УБКІ з копією рішення суду (якщо справа дійде до суду) для корекції кредитної історії.
- За потреби — найміть юриста. Причина проста: переговори з кредитором часто потребують юридично оформлених вимог і доказів.
Мікро-кейс: клієнт звернувся до банку з претензією, надав відео, де він фізично перебував у іншому місті в момент реєстрації заявки. Банк, переглянувши лог транзакцій і відео-верифікацію, ініціював внутрішню перевірку та заморозив борг до завершення розслідування.
Як довести, що кредит брали не ви?
Збирайте матеріали. Чому це працює: доказова база створює ланцюжок несумісності — ви не могли подати заявку, підписати договір або отримати готівку особисто.
- заява-претензія у двох примірниках (з відміткою про отримання);
- виписка з УБКІ;
- свідчення, що ви перебували в іншому місці (квитки, чеки, відео);
- копії телефонних дзвінків або скріни листування, які можуть підтвердити фішинг-атаку.
Пам’ятайте: якщо кошти отримали готівкою, вимагайте копію документа з підписом отримувача — часто саме це вирішує справу на користь потерпілого.
Профілактика: що реально знижує ризик
Уникнути повністю — навряд чи можливо. Але значно зменшити шанси — цілком. Ось перевірені заходи:
- регулярно перевіряйте кредитну історію (раз на 3–6 місяців);
- не передавайте копії документів через невідомі сервіси;
- встановіть двофакторну автентифікацію на всіх фінансових акаунтах;
- використовуйте оновлені браузери і антивірус, слідкуйте за підозрілими доменами (кібербезпека);
- обирайте перевірені МФО з відео-верифікацією та підтвердженням платіжної картки.
Можливо, хтось скаже: «навіть мої знайомі не перевіряють історію». Так, буває. Але економія 10 хвилин на регулярній перевірці може вберегти від місяців судів і тисяч гривень витрат. Загалом — профілактика економить час і нерви.
Суперечливе, але важливе спостереження: іноді строгі внутрішні політики банків (наприклад, потужна AML — протидія відмиванню) гальмують легітимні операції, але вони ж захищають від масових шахрайств. Баланс складний, але він існує.
Потрібна допомога з конкретною ситуацією? Почніть зі збирання доказів та виписки з УБКІ — це дасть вам карт-бланш для подальших дій. І так, будьте пильні: шахраї не сплять, але і ви не беззахисні.
