Європейський Союз ухвалив рішення надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро, яке в Берліні охрестили як «чіткий сигнал для Москви». Проте це рішення виявило внутрішні розбіжності в ЄС і посилило опір подальшій фінансовій підтримці Києва. Про це повідомляє видання 8 канал.
За даними Financial Times, кошти планують залучити через спільні запозичення Європейського Союзу. Цей кредит має гарантувати фінансову стабільність України протягом наступних двох років і відкрити шлях для нового пакету допомоги з боку Міжнародного валютного фонду. Фінансування спрямовуватиметься на посилення обороноздатності, закупівлю іноземної зброї та, що найважливіше, на розвиток власного виробництва озброєння в Україні.
Рішення про кредит свідчить про готовність європейських країн й надалі підтримувати Київ у боротьбі з російською агресією. Особливо важливо це на тлі очікувань щодо рішучих дій з боку союзу. Водночас, відсутність домовленості могла би свідчити про ослаблення позицій ЄС.
Проте прийняття цього рішення не було легким процесом. Після понад 16 годин переговорів європейські лідери відмовилися від використання заморожених активів Центрального банку Росії для створення так званого «репараційного кредиту». Цей механізм виявився надто суперечливим і складним для реалізації. Зокрема, проти виступила Бельгія — країна, де зосереджена більшість заморожених активів, через юридичні ризики у разі спроб Москви повернути кошти.
Крім того, ініціативу не підтримали всі учасники: Італія, Франція та кілька менших держав були категорично проти того, щоб країна, як Бельгія, перебувала під тиском Німеччини, яка активно просувала ідею «репараційного кредиту». Цей конфлікт вдарив по канцлеру Фрідріху Мерцу, який раніше виступав проти спільних запозичень ЄС, але змушений був поступитися та погодитися на поточну модель фінансування.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка довго підтримувала ідею використання заморожених активів, також залишилася розчарованою — наприкінці з’явилася альтернатива цій схемі.
Мерц та фон дер Ляєн стверджують, що новий кредитний механізм дозволяє зберегти контроль ЄС над російськими активами. Тепер вони заморожені не тимчасово, а на постійній основі, а повернення позики Україною відкладене допоки Росія не сплатить репарації.
Варто наголосити, що ці заморожені активи низка країн ЄС вважала ефективним інструментом тиску на Москву у критичний момент переговорів щодо завершення війни. Проте в підсумку, коли настав час застосувати їх, Європа відступила.
Домовитися про нові спільні запозичення вдалося лише після того, як Угорщина, Словаччина та Чехія отримали винятки з угоди. Це свідчить про зростання числа скептиків у ЄС щодо підтримки України, що, в свою чергу, може додати мотивації Москві. Водночас солідарність Заходу з Україною у інших аспектах залишається високою.
Загальний обсяг боргу передбачається залучити з бюджетного резерву ЄС, фактично продовжуючи попередні схеми спільного фінансування допомоги Україні. Іновативність нової моделі полягає у тому, що до запозичень залучено лише групу зацікавлених держав, а не усю Європу.
19 грудня стало відомо, що ЄС офіційно ухвалив фінансування України на 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки. Канцлер Фрідріх Мерц пообіцяв, що гроші надійдуть не пізніше другої половини січня.
Водночас залишаються питання щодо передачі Україні заморожених російських активів — уряди країн Євросоюзу досі не дійшли згоди, через що був погоджений резервний план, заснований на спільному боргу ЄС.
Як повідомляє 8 канал із посиланням на видання Politico, дискусії про те, хто саме має нести фінансові витрати, тривають, і це питання залишатиметься відкритим найближчим часом.
