Напередодні саміту лідерів ЄС, який відбудеться у четвер, 18 грудня, європейські дипломати ведуть інтенсивні переговори в пошуках малоімовірного компромісу для збереження угоди про надання життєво необхідної фінансової підтримки Україні. Про це повідомляє видання Politico, інформуючи 8 канал.
Увечері середи позиції європейських держав публічно розділилися на два непримиренні табори, що суттєво ускладнює можливість досягнення згоди щодо фінансування Києва. Основний розкол полягає у суперечці між групами, які обговорюють питання використання заморожених резервів Центрального банку Росії, значна частина яких зберігається в бельгійському банку Euroclear.
Німеччина разом із країнами Північної та Східної Європи підтримують ідею використання саме цих заморожених активів. Водночас цю пропозицію активно опонує Бельгія та Італія, які виступають за альтернативний варіант — фінансову підтримку України на основі європейських боргових зобов’язань, гарантованих спільним бюджетом ЄС. Схожу позицію проти застосування заморожених ресурсів займають Болгарія, Мальта, Угорщина і Словаччина.
Представниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн у середу запропонувала два можливі шляхи: один ґрунтується на використанні заморожених активів, інший – на запозиченнях ЄС. Вона наголосила: «Нам доведеться обрати, яким шляхом рухатися далі».
За даними чотирьох дипломатів ЄС, компромісне рішення може полягати у виключенні Угорщини та Словаччини з механізму спільного погашення боргу, оскільки ці країни виступають проти подальшої допомоги Україні.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вже передбачає, що питання заморожених активів не буде розглянуто у Брюсселі, а увага переговорників переміститься на спільні європейські запозичення. Водночас декілька дипломатів наполягають, що заморожені російські активи залишаються «єдиною можливістю» надати Україні достатню підтримку.
Ідея спільного боргу ЄС довгий час була неприйнятною для північних держав, які не хочуть брати на себе гарантії за боргами південних країн з високим рівнем заборгованості.
Відомий європейський дипломат порівняв нинішню ситуацію із замороженими активами з подіями фінансової кризи 2012–2013 років та допомогою Греції у 2015 році.
Представники північних країн заперечують, що їхня опозиція зумовлена сумнівами у фінансовій спроможності інших членів ЄС, пояснюючи віддання переваги замороженим активам тим, що це дасть Україні більший довгостроковий обсяг фінансування.
Один із дипломатів ЄС, коментуючи варіант із використанням активів, зазначив: «Комісія створила монстра, і він їх поглинув».
Офіційний Брюссель очікує, що прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер наполягатиме на обговоренні спільних європейських запозичень під час саміту лідерів ЄС у четвер, сподіваючись отримати підтримку інших країн.
Прихильники цієї моделі вважають її «дешевшою і прозорішою», зауважив ще один дипломат ЄС.
Втім, критики відзначають, що реалізація цього плану потребуватиме політичної згоди з боку проросійського прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який неодноразово погрожував блокувати подальшу фінансову допомогу Україні.
Чотири дипломати ЄС вважають, що у разі безвихідної ситуації в переговорах Єврокомісія шукатиме обхідні рішення, що дозволять підтримувати Україну, з одночасним збереженням політичного іміджу Орбана. При цьому за умови його згоди угорські і словацькі платники податків могли б бути звільнені від внесків, пов’язаних із фінансуванням оборонної підтримки України.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн наголошує на необхідності залучення 90 мільярдів євро для підтримки України протягом найближчих двох років. Вона додала, що джерела цього фінансування мають бути визначені до кінця тижня.
Водночас, без додаткової міжнародної підтримки, Україні до 1 квітня 2026 року не вистачить коштів навіть на покриття соціальних витрат, застерегла голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа, повідомляє 8 канал.
