Європейський Союз має подвоїти обсяги фінансової допомоги Україні упродовж наступних чотирьох років порівняно з сумою підтримки, вже наданої з початку широкомасштабного вторгнення Росії.
За даними видання The Economist, загальний обсяг необхідної допомоги становитиме близько 389 мільярдів доларів. З початку 2022 року країни Європи надали Україні військову техніку, а також прямі фінансові інвестиції приблизно на 206 мільярдів доларів, у той час як США – близько 133 мільярдів доларів.
Варто зазначити, що адміністрація Дональда Трампа припинила безпосереднє фінансування України, надаючи лише розвідувальні дані та комунікаційну підтримку. Через це державам ЄС доведеться збільшити бюджетні витрати на підтримку України з близько 0,2% ВВП до 0,4%. Автори статті наголошують, що цей крок має підкреслити здатність Євросоюзу реалізовувати власні зовнішньополітичні цілі незалежно від США чи Китаю.
Щорічні прямі витрати України на оборону сьогодні становлять приблизно 65 мільярдів доларів, а додатково близько 73 мільярдів витрачається на інші державні послуги. Загальний урядовий дохід сягає приблизно 90 мільярдів доларів, через що дефіцит бюджету країни перевищує 50 мільярдів на рік.
Вартість військової техніки, наданої союзниками – включно з американськими ракетами та європейськими системами ППО – у 2024 році оцінюється приблизно у 40 мільярдів доларів, що є достатньо для підтримки українських оборонних можливостей.
Український оборонний бюджет зростає щороку приблизно на 20% і сягає близько двох третин офіційних оборонних видатків Росії. Однак аналітики припускають, що реальні витрати Кремля на війну можуть вдвічі перевищувати офіційні дані і тричі переважати за українськими.
Рівень майбутньої фінансової підтримки буде залежати від потреб і структури Збройних сил України. За прогнозами The Economist, оборонні видатки країни зростатимуть на 5% щорічно, а додаткові 5 мільярдів доларів на рік знадобляться для відновлення інфраструктури, зруйнованої війною.
Отже, загальна потреба України у військовій, бюджетній та відбудовній підтримці за чотири роки може сягнути 389 мільярдів доларів. Навіть у разі завершення бойових дій країні доведеться поповнювати запаси боєприпасів і зберігати постійну боєздатність для стримування російської агресії.
Питання джерел фінансування цієї суми залишається невирішеним. ЄС планує виділити до 2027 року 15 мільярдів доларів, а партнери за межами Євросоюзу, крім США, можуть щорічно надавати близько 2 мільярдів доларів разом із коштами від внутрішніх покупців українських державних облігацій. Також Міжнародний валютний фонд, ймовірно, надасть близько 10 мільярдів доларів, стимулюючи залучення інших джерел фінансування.
Одним із найперспективніших варіантів залишається так званий "репараційний кредит" із заморожених російських активів на суму приблизно 163 мільярди доларів. Більшість цих активів зберігається на рахунках у європейських країнах, насамперед у Бельгії.
Раніше видання Politico повідомляло, що рішення про надання Україні такого "репараційного кредиту" може бути прийняте на саміті ЄС 18 грудня, використовуючи заморожені майна Росії. Однак внутрішні ресурси України вистачатимуть лише до квітня наступного року, а через зростання суперечок у Європі подальше використання російських активів у вигляді кредиту може опинитися під загрозою.
Головною перепоною на шляху ухвалення цього рішення є позиція Бельгії, яка на саміті 23 жовтня висловила спротив загальноєвропейській позиції, оскільки вважає, що саме вона нестиме найбільші ризики у випадку заморожування та використання цих активів.