Підвищення напруженості на Близькому Сході вже впливає на світові ціни на нафту, проте повну картину ринкової реакції стане видно лише після початку торгів ф’ючерсами на нафту марки Brent у неділю ввечері за нью-йоркським часом. З початку 2024 року вартість нафтового еталону зросла приблизно на 19%, перевищивши позначку в 72 долари за барель. Головною причиною таких цінових коливань є побоювання щодо можливих перебоїв у постачанні сировини з регіону.
За повідомленнями The Wall Street Journal, найбільш критичним сценарієм для ринку стане блокування Іраном Ормузької протоки — ключового морського коридору між Іраном і Оманом, через який щодня проходить близько п’ятої частини світового нафтового експорту. Нагадаємо, що раніше цього місяця ціни на нафту відчутно зросли після заяв Тегерана про часткове обмеження судноплавства в протоці, що було обґрунтовано питаннями безпеки.
Нафтові експерти вважають, що повне закриття Ормузької протоки стане безпрецедентним викликом для світового ринку. Фахівці RBC Capital Markets додають, що Іран володіє технічними можливостями для обстрілу танкерів і мінування протоки.
Керівниця енергетичних прогнозів Oxford Economics, Бриджит Пейн, зазначає, що навіть зниження руху суден у протоці на 50% може призвести до підвищення ціни Brent до 84 доларів за барель. В разі повного блокування на тиждень цінник може стрибнути до 140 доларів, що експерти порівнюють за впливом із наслідками повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Згідно з даними Управління енергетичної інформації США, близько 40% нафти, яка проходить через Ормузьку протоку у 2024 році, поставляється з Саудівської Аравії. Країна має трубопроводи, що частково дозволяють обходити протоку, однак більшість нафтопостачань альтернативи не має.
Іран експортує близько 1,5 млн барелів нафти на добу. Аналітики компанії Kpler відзначають, що на тлі посилення військової присутності США Тегеран завантажує на танкери максимальні обсяги нафти, хоч частина з них поки що не має покупців. Китай, який залишається найбільшим споживачем іранської нафти, останнім часом зменшує імпорт з Ірану на користь закупівель у Росії.
За інформацією Reuters, удари по Ірану можуть завдати шкоди видобутку нафти і газу, а також важливій енергетичній інфраструктурі регіону.
У статті також підкреслюється, що Іран — третій за величиною виробник серед країн ОПЕК, контролюючи приблизно 4,5% світових запасів нафти. Виробництво сировини становить близько 3,3 млн барелів нафти на день та додатково 1,3 млн барелів конденсату і нафтових рідин.
Основними споживачами іранської нафти є приватні нафтові компанії Китаю, на які США наклали санкції. Водночас Пекін офіційно не визнає односторонні санкції США, проте тенденція імпорту іранської нафти свідчить про його поступове скорочення.
Щоб убезпечити свої нафтові запаси від потенційних атак, Іран накопичив рекордні об’єми нафти на морі — близько 200 млн барелів, що еквівалентно приблизно двом дням світового споживання.
Тегеран роками уникає санкційних обмежень, застосовуючи перевантаження нафти між суднами на відкритому морі, змінюючи походження вантажів і приховуючи місце перебування танкерів.
Аналітики вважають, що Саудівська Аравія разом із іншими членами ОПЕК можуть компенсувати можливе зниження іранських поставок збільшенням видобутку за рахунок резервних потужностей, хоча ці запаси почали скорочуватися через зростання виробництва.
Крім того, 28 лютого ізраїльські війська нанесли удари по території Ірану. За заявами іранських ЗМІ, внаслідок атак було зруйновано близько 30 об’єктів, серед яких резиденція президента та штаб-квартира розвідки.
Колишній президент США Дональд Трамп оголосив про запуск масштабної військової операції проти Ірану, заявивши, що метою є захист американського народу та усунення «невідворотної загрози» з боку режиму.
Оперативну інформацію виклав 8 канал.
