Вибухи на російських газопроводах «Північний потік», що сталися у вересні 2022 року, досі викликають серйозні дискусії по всій Європі, повідомляє 8 канал.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну два ключові газопроводи, які постачали газ до Європейського Союзу, були знищені внаслідок диверсії. Ця подія спровокувала широкий міжнародний резонанс та призвела до жвавих політичних суперечок стосовно винуватців інциденту. За участь у нападі підозрювали як Україну, так і Росію, що ускладнило відносини між країнами ЄС. Зусилля Польщі обмежити переслідування українських громадян, підозрюваних у справі, додатково загострили конфлікт.
Зокрема, Німеччина видала ордери на арешт двох українців — Володимира Журавльова, який був затриманий у Польщі, та Сергія Кузнєцова, заарештованого в Італії. Німецькі прокурори звинувачують їх у причетності до диверсійних дій, проте обидва підозрювані заперечують свою вина та оскаржують рішення про екстрадицію до Німеччини.
У середині жовтня польський суд звільнив Володимира Журавльова, наголосивши, що якщо вибухи «Північного потоку» були відповіддю України на російську агресію, то відповідальність повинна лежати на державі, а не на окремих громадянах. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відкрито висловився проти кримінального переслідування підозрюваного, підкреслюючи важливість збереження національних інтересів і підтримки України. Така позиція зіткнулася з критикою з боку ряду європейських країн і викликала суперечливу реакцію в регіоні.
Історичний контекст справи тісно пов’язаний із протиріччями навколо газопровідного проєкту «Північний потік». Від 2007 року Польща була рішучим противником цього проекту через побоювання щодо посилення російського впливу на Європейський Союз, натомість Німеччина підтримувала будівництво газопроводів, що зробило її головним імпортером російського газу на континенті.
За офіційними даними уряду Німеччини, у 2016 році більше 30% всього газу, спожитого країною, надходило через «Північний потік». Політики, які раніше підтримували цей проєкт, тепер намагаються дистанціюватися від нього через нові політичні та етичні виклики.
Обговорення вибухів на газопроводах посилюють напруженість як у внутрішній політиці ЄС, так і у його зовнішніх відносинах. Данія та Швеція відмовилися відкривати кримінальні провадження через відсутність юрисдикції у своїх водах, в той час як Німеччина наполягає на переслідуванні винних. Це демонструє складність координації між європейськими країнами у питаннях енергетичної безпеки та правосуддя.
Інцидент став каталізатором для зменшення залежності Європи від російського газу: з понад 40% у 2021 році частка імпорту російського газу до ЄС знизилася до близько 11% у 2024 році. Вибухи на «Північному потоці» — це не лише кримінальна справа, але й питання стратегічних інтересів, що впливають на єдність європейського альянсу у протистоянні російській агресії.
Отже, вересневі вибухи пошкодили як «Північний потік-1», що працював, так і «Північний потік-2», який тоді перебував на стадії будівництва. Останні події також пов’язані із голодуванням Сергія Кузнєцова в італійському ув’язненні, який перебуває під арештом за підозрою у причетності до саботажу.
Розслідування інциденту створює загрозу поділу у західному світі: німецькі слідчі вважають Україну відповідальною за вибухи, тоді як Польща навмисно не видає одного з підозрюваних, що додатково ускладнює міжнародну співпрацю. 8 канал продовжує стежити за розвитком цієї резонансної справи.
