Європейські лідери наполягають на використанні заморожених російських активів для підтримки України
Цього тижня провідні політики Європи докладають значних зусиль, аби мобілізувати близько 210 мільярдів євро, заморожених на рахунках, пов’язаних із Росією, для підтримки України. Тим часом Москва вдається до інформаційних провокацій і погроз, намагаючись перешкодити цьому процесу, йдеться у матеріалі The Washington Post.
Особливе занепокоєння викликає ситуація у Бельгії, через яку проходитиме більшість російських заморожених коштів. Прем'єр-міністр країни Барт Де Вевер відкрито заявив про особисті загрози з Кремля. Росія, яка сподівається, що європейська солідарність із Україною може ослабнути, розгорнула комплексну кампанію тиску. У відповідь на можливу конфіскацію активів Москва погрожує тривалими судовими позовами та "невизначеною відповіддю", якщо ЄС продовжить кроки, котрі вона вважає ворожими.
Колишній російський президент Дмитро Медведєв також не оминув нагоди висловити погрозу бельгійській владі, заявивши у соцмережах, що Бельгія ризикує "зникнути" у випадку застосування Росією підводного безпілотника "Посейдон" з ядерною зброєю.
Крім цього, Євросоюз останнім часом стикається з низкою загадкових нападів безпілотників, через які доводилось тимчасово закривати аеропорти в різних країнах. За даними європейських спецслужб, за цією дестабілізаційною кампанією стоїть Москва, хоча Росія заперечує будь-яку причетність до цих інцидентів.
У Бельгії серед перших десяти днів листопада зафіксували понад десять випадків порушення повітряного простору безпілотниками, що пролітали над критично важливими об’єктами, зокрема аеропортами, військовими базами та атомними електростанціями.
Питання заморожених російських активів також є центральним у 28-пунктному "мирному плані", який розробили США спільно з Росією. Американська сторона підкреслює, що ці кошти мають бути використані в межах потенційного мирного врегулювання, що загострює внутрішні суперечки серед європейських лідерів.
Російська тактика полягає у використанні вже існуючих розбіжностей усередині ЄС, орієнтуючись на політиків, як-от Барт Де Вевер, які виступають або проти використання російських активів, або займають більш популістські позиції.
За останні дні прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні, відома своїми близькими зв’язками з Дональдом Трампом, а також очільники урядів Болгарії, Чехії та Мальти висловили сумніви щодо запропонованого плану. Водночас Угорщина і Словаччина відкрито відкинули його, підтримуючи позицію Москви.
Незважаючи на опір, Барт Де Вевер залишився непохитним, виступаючи проти бачення Єврокомісії у цій справі. У ексклюзивному інтерв’ю бельгійському виданню La Libre політик охарактеризував ідею поразки Росії в Україні як "казку" та "ілюзію", додаючи, що будь-яка поразка Кремля може викликати непередбачувану нестабільність у країні, що володіє ядерною зброєю. Він також назвав конфіскацію російських активів "крадіжкою", повторюючи риторику Москви.
У промові в парламенті Бельгії Де Вевер наголосив, що його критика не означає відмову від проєвропейської чи проукраїнської позиції. Зазначив, що має підтримку громадськості, яка, за опитуваннями, переважно не підтримує заморожені активи для фінансування України.
Політик відомий як популіст і очолює партію "Новий фламандський альянс" з 2004 року, яка раніше відстоювала ідеї конфедерації й автономії Фландрії.
Тим часом, всупереч думці Де Вевера, у 25 країнах-членах ЄС минулого тижня погодили важливий крок: безстрокове заморожування російських активів і ліквідацію вимоги одностайних рішень кожні півроку. Таким чином вдалося подолати вето угорського уряду, що підтримує Москву.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас попередила, що досягти консенсусу стає дедалі складніше, хоча голосування за кваліфікованою більшістю є можливим. Особливу важливість вона надала збереженню підтримки з боку Бельгії.
Незалежно від результатів найближчого голосування, європейські служби безпеки готуються до потенційних подальших загроз від Росії, зокрема щодо фінансових інституцій, зокрема Euroclear у Бельгії, де зберігаються більшість заморожених російських активів.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц застеріг, що відсутність об’єднаного рішення покажуть світові неспроможність Європи захистити свої інтереси.
Водночас голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн підкреслила необхідність знайти 90 мільярдів євро для фінансування України на найближчі два роки. Вона наголосила, що союзники мають визначитися з джерелами фінансування до кінця тижня.
Також варто згадати, що у 28-пунктному "мирному плані" президента США Дональда Трампа значився бонус у 300 мільярдів доларів для Вашингтона, переважно через російські активи, заморожені в Євросоюзі у разі домовленості між Москвою і Києвом.
Інформація 8 каналу.
