Лідери Європейського Союзу ухвалили важливе рішення про надання Україні безвідсоткового кредиту в розмірі 90 мільярдів євро, який буде спрямований на забезпечення оборонних потреб країни протягом наступних двох років. Проте, як повідомляє видання 8 канал, ці кошти надходитимуть безпосередньо з бюджету ЄС, а не через використання заморожених активів Росії, як це передбачалося у початковій концепції «репараційного кредиту».
За даними 8 канал, компромісне рішення вдалося досягнути, щоб уникнути розбіжностей між країнами-членами ЄС щодо механізму фінансування України. Початково ідея кредитування через ЄС викликала певні сумніви, проте уряди Угорщини, Словаччини та Чехії погодилися підтримати цю модель за умови, що їхні фінансові гарантії не будуть під загрозою.
Протягом більш ніж двох місяців лідери Євросоюзу обговорювали можливість використання заморожених російських активів для допомоги Києву. Однак зрештою відмовилися ухвалювати поспішні кроки. Однією з ключових перешкод стала позиція Бельгії, де знаходиться близько 185 мільярдів євро таких активів. Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер прокоментував компроміс, зазначивши, що у підсумку перемогла раціональність, а ЄС зумів уникнути хаосу й зберегти свою цілісність.
В Європейському Союзі також підкреслили, що приблизно 210 мільярдів євро заморожених російських активів залишаться блокованими доти, доки Москва не виплатить Україні військові репарації. У разі такого кроку ці кошти можуть бути використані для погашення кредиту.
Паралельно Європейська Комісія продовжує працювати над впровадженням концепції «репараційного кредиту», що передбачає використання російських активів у майбутньому.
Між тим, британське видання The Financial Times відзначає, що рішення фінансувати Україну з бюджетів країн-членів ЄС, а не через заморожені активи Росії, стало політичним ударом для канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, які лобіювали підтримку ідеї репараційного кредиту, намагаючись переконати прем’єра Бельгії змінити позицію.
Саме жорстка бельгійська позиція щодо розподілу фінансових ризиків і стала ключовою причиною відмови більшості учасників від плану використання російських активів. У цьому контексті Франція та Італія взяли на себе лідерство в пропозиції альтернативного фінансування через спільний бюджет ЄС. Переговори між лідерами країн тривали понад 16 годин.
Водночас газета The Guardian передає заяву прем’єр-міністра Данії Метте Фредеріксен, яка назвала ухвалене рішення «важливим досягненням».
На тлі цих подій Кремль схвалив боязкі європейські настрої щодо використання заморожених російських активів. Головний економічний переговорник Кремля Кирило Дмитрієв у своєму Telegram-каналі заявив про «невдачу спроб незаконного використання російських активів для фінансування України», додавши, що наразі «перемогли закон і здоровий глузд».
Міністр фінансів України Сергій Марченко висловив щиру подяку європейським партнерам за підтримку, зазначивши, що виділені кошти безповоротні та безвідсоткові. Він також підтвердив, що робота над репараційним кредитом на основі заморожених російських активів буде продовжена.
«Погашення кредиту можливе лише після того, як Росія компенсує збитки, завдані війною. Отримані гроші направлять на потреби бюджету та оборони. Важливо, що робота над репараційним кредитом триває і потребує додаткової підготовки», — наголосив Марченко.
Варто відзначити, що загальна сума кредиту співпадає з раніше названими президентом Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн оцінками щодо потреб України з боку ЄС на найближчі два роки.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що без такої підтримки з боку європейських партнерів дефіцит державного бюджету на наступний рік міг би сягнути 45-50 мільярдів доларів.
До самого саміту ЄС 18 грудня Росія посилила тиск на Європу, вдаючись до шантажу та провокацій, зокрема погроз на адресу Бельгії та її прем’єр-міністра, аби запобігти використанню заморожених російських активів для допомоги Україні.
