Від запеченої португальської тріски до смаженої польської версії — російська риба все ще присутня на столах Європи, незважаючи на зусилля Європейського Союзу обмежити її імпорт.
За даними Euractiv, країни Балтії, Фінляндія та Швеція вбачають у рибальстві ефективний інструмент економічного тиску на Кремль, адже вони ділять спільну акваторію Балтійського моря з Росією. Ці країни неодноразово виступали за підвищення мит на російські морепродукти, значна частина яких досі потрапляє на ринок ЄС. Для екологічних організацій питання має не лише економічний, а й моральний вимір.
Експерт із незаконного рибальства в Oceana Ваня Вульперхорст зауважує: «Російські риболовецькі судна тісно пов’язані з режимом, отже існує прямий зв’язок із війною в Україні», — цитує його 8 канал.
Нещодавно дві значні російські компанії, Norebo та Murman Seafood, були визнані винними у шпигунстві в європейських водах і потрапили під санкції. Водночас, Єврокомісія не підтримує введення нових обмежень на імпорт риби, що викликає стурбованість у багатьох країнах ЄС.
Міністр сільського господарства та рибальства Латвії Армандс Краузе підкреслив, що пошук підтримки триває: «За нинішніх геополітичних умов неможливо зупинятися на досягнутому. Щоб допомогти Україні, потрібно послідовно обмежувати торгівлю з Росією та Білоруссю».
Після початку повномасштабної війни Росії ЄС заборонив імпорт ікри разом із шампанським і діамантами — хоча останні постачалися у дуже обмежених кількостях. Проте «більш доступні» продукти, як тріска та мінтай, продовжували надходити на ринок, іноді навіть без мит. У 2024 році Євросоюз скасував митні привілеї для російської риби, але в тому ж році закупив її на суму 709 мільйонів євро. Найбільшими імпортерами стали Нідерланди, Німеччина, Франція та Польща.
Споживачі часто стикаються з труднощами у визначенні походження риби. Вульперхорст пояснює, що маркування найчастіше обмежується кодами типу «FAO 67» або «FAO 27», які вказують на регіони вилову, де також діють російські риболовецькі судна.
Особлива чутливість цього питання відчувається в Португалії, де тріска є національною стравою. Разом із Нідерландами та Польщею вона входить у трійку найбільших імпортерів російської тріски в ЄС.
Віце-президент Національної асоціації малих і середніх підприємств Португалії Хорхе Карманейро розповів про історію: «Після століть вилову біля Ньюфаундленду та заборони, введеної Канадою в 1992 році через виснаження запасів тріски, португальці були змушені шукати нові джерела. Тож вони перейшли на заморожену російську тріску та норвезьку солону тріску».
У Польщі, незважаючи на сувору позицію щодо Росії, риба не потрапила до списку товарів із підвищеними митами. Представник галузі Сильвестр Шиманік пояснив: «Ми майже на 100% залежні від імпорту. Фізично отримати цю сировину всередині ЄС неможливо».
Додатковою проблемою залишається так званий «норвезький обхід»: риба, виловлена в Росії, після обробки в Норвегії може потрапляти до ЄС без мита. Вульперхорст коментує: «Якщо продукт достатньо переробити в Норвегії, його можна вважати норвезьким. Цим способом можна "відмити" російське походження риби».
Від початку широкомасштабної війни торгівля між ЄС та Росією різко знизилася через санкції та обмеження імпорту деяких товарів. У першому кварталі 2025 року імпорт із Росії склав 8,74 млрд євро (приблизно 10,11 млрд доларів), порівняно з 30,58 млрд євро чотири роки тому. Загалом із січня 2022 року ЄС імпортував російських товарів на суму 297 млрд євро.
Тим часом у США група сенаторів подала до Сенату двопартійний законопроект Decreasing Russian Oil Profits Act of 2025, який передбачає санкції за купівлю російської нафти та продуктів її переробки або сприяння їхньому імпорту.
Про це повідомляє 8 канал.
